понеділок, 06 липня 2015 06:55

"10 діб сиділа на печі, бо від болю не могла злізти"

Автор: Фото: Микола КАРНАРУК
  59-річний Олександр Юрко біля лікарні в день виписки. Чоловіку прооперували грижу, яку набув, працюючи водієм
59-річний Олександр Юрко біля лікарні в день виписки. Чоловіку прооперували грижу, яку набув, працюючи водієм

— За 10 років мені п'ять разів видаляли черевні грижі. Працювала на будівництві й підробляла на шабашках. Хапалася за все, бо виховувала сама двох дітей, треба було вивчити, — розповідає 60-річна Валентина Чернякова з Черкас.

— Бетон відрами тягала в багатоповерхівках. Сім років тому вилізло відразу чотири грижові мішки. На весь живіт наклали сітку. Інакше вже не могли зашити. Знайомій робили пупкову грижу. Повненька, та сітки не ставили, бо перша операція. Я теж мала понад 100 кіло. Але оперувати лікар відмовився. Питає: знаєш, що таке сітка? Це ж чужорідне тіло, ну проживеш ти рік. А я: ох ти ж Боже мій, а що ж мені робить. Погодився інший. Зробили пластику, зрізали жир і тільки тоді вшили сітку. Інакше б не прижилася. За рік зустрів перший лікар: "Ти жива?.. Ой, дай Бог, щоб я тебе іще побачив живою". Більше грижі не вилазили. Не піднімаю важкого.

Черкащанин 59-річний Олександр Юрко працював водієм автобуса. У травні його про­оперували в Черкаській лікарні швидкої допомоги №3. Готується до виписки:

— Це вже друга операція. Перша грижа вилізла зліва 1988-го. Торік збоку праворуч почала випинатися гулька, більша за куряче яйце. Як важке піднімав — мішок із картоплею чи колесо від автобуса. Я грижу заправлю й далі так ходжу. А навесні бачу, що терпіти далі не можна. Згадав, що першого разу оперував Микола Карась. Прийшов, а на дверях табличка, що він уже завідуючий. Справжній лікар, чуйний і добрий. ­Відразу призначив операцію. На другий день я вже ходив.

Внутрішні органи випинаються через розшарування м'язів або сухожилків очеревини.

— Одна з причин грижі — людина піднімає важке, — пояснює завідувач відділення хірургії №2 65-річний Микола Карась. — З-під черевної стінки під шкіру випинається кишка або сечовий міхур, великий сальник, тонка або товста кишка, шлунок і навіть жовчний. У жінок — маточні труби чи яєчники. Це людина відчуває й лежачи заправляє. Дехто опісля носить бандаж. Однак без операції не обійтися. Бо під час напруги або кашлю грижа знову вилізе. І настає момент, коли заправити її вже не вдасться. Особливо небезпечна защемлена набрякла грижа. Запхнути назад неможливо, бо вузький прохід. Якщо це триває понад дві години, без негайної операції орган змертвіє. За пару діб уже є ризик смерті. Таке буває по селах. У радянські часи для профілактики защемлених гриж лікарі ходили по дворах. Виявляли людей з грижею і планували операції. Зараз цього немає. У 20 випадках защемленої грижі зі 100 хворий помирає, навіть якщо видаляють змертвілу ділянку кишки. Хоч є і винятки.

Лікар пригадує історію 15-річної давнини з 94-річною хворою з села Геронимівка Черкаського району.

— Бабусю привезли пізно ввечері. Чергував досвідчений лікар. Виявив грижу в паху як два кулаки. 10 діб сиділа на печі, бо від болю не могла злізти. Сусідка помітила, що не виходить із хати. Коли зайшла, від голоду бабуся вже гризла глину. За ці дні омертвіла кишка, з'явилися виразки. Оперувати не зважувалися, бо була майже непритомна. Консиліум вирішив, що до ранку не доживе. Вранці піднімаюся східцями, чую — кричить. Завідувача тоді не було. Кажу хлопцям-лікарям: давайте прооперую. Зробили їй щадну анестезію. Вирізав ту мертву кишку, зшив здорові частини. Наступного дня заходжу в палату, а бабця в руці тримає пляшку з кефіром, а з іншої кусає булку-сайку, — посміхається Микола Федорович. — Кажу, що ви робите, вам же не можна. А вона: ти мені не розказуй, я три тижні нічого не їла. Зажило так, ніби грижі й не було. Людина має необмежений запас життєвих сил. Треба завжди боротися до кінця. Її життєвий цикл тримався на мінімумі й забезпечив життя мозку й серця. А кишківник мав досвід голоду. Війну бабуся теж пережила не на великих харчах.

"Перші 10 днів можна піднімати чашку й ложку"

— Застосовую сітку раз на 200 ви­падків, — каже завідувач хірургії №2 Черкаської лікарні швидкої допомоги 65-річний Микола Карась. — Це чужорідне тіло. Якщо не приживається, в перші місяці виникає запалення, набряк і біль. Знову оперувати, знімати сітку, довго очищати рану, замінювати її сухожиллям зі стегна хворого. Грижу можна зашити різними методами й пошарово. Краще довше поморочитися. Сітка — лише там, де без неї неможливо.

Показує білу медичну сітку 30 на 20 см, на вигляд — як від комарів:

— Це з поліпропіленів, якраз на всю передню стінку черевини. Перед операцією стерилізують. Вставляють, щоб у певному місці пружинила. Тоді не буде рецидиву. Фіксують спеціальними нитками.

Які бувають вроджені грижі?

— Якщо не заростає отвір пупа, а в хлопчиків — паховий канал. Туди потрапляє кишка. Так само — в ­грудну клітину. Буває, що в ­лівій половині знаходиться товстий ­кишечник і шлунок. Праву не ­зай­має, бо заважає печінка. Зашивають через грудину або черевину, інколи в обох місцях. Це складні втручання.

Які правила після операції?

— Перші 10 днів можна піднімати чашку й ложку. Спочатку пити мінералку, бульйон, їсти супи. З п'ятої доби — повноцінна дієта, але потрошку. За два тижні можна піднімати не більше трьох кілограмів. Щотижня додавати по півтора. За півтора місяця вже можна брати відро води. Але поперед себе нічого не піднімати. За рік живуть звичайним життям.

Зараз ви читаєте новину «"10 діб сиділа на печі, бо від болю не могла злізти"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути