"Смертність від серцевих хвороб в Україні вшестеро вища, ніж у Західній Європі"

2

Що подовжує життя людини, розповідає геронтолог академік Владислав Безруков

Академік Владислав Безруков відчиняє велику кімнату зі стендами, нагородами і подарунками у прозорих шафах – музей Інституту геронтології

– Ось ліки, в розробці яких ми брали участь. Геролакт – молочно­кислий продукт, що зміцнює кістки при старінні, – дістає з шафки пакет. – ­Ліцензію купили данці й досі його випускають. Ми розробляли хліб і цукерки для покращення травлення, безалкогольні напої для літніх. – 1972-го Інститут став головним організатором Всесвітнього конгресу геронтологів.

Ось Боб Батлер, директор Національного інституту старіння США, – показує чорно-біле фото. – Вперше ми зустрілися 1978 року. Він приїздив до СРСР знайомитися з нашими дослідженнями. Співпрацювали ми також з Японією, – дістає велику грамоту. – Їхнє товариство геронтологів поставило мету, щоб японці доживали до 100 років. У Токіо створили Інститут старіння. Перед тим приїздили до нас, усе випитували до дрібниць. Повністю взяли нашу структуру й додали апаратуру, якої ми не мали. Запрошували потім наших фахівців.

А це професор Анна Аслан, – показує на фото жінку з високою зачіскою. – Директор Інституту старіння в Румунії – одного з перших у світі. За підтримки Чаушеску їздила світом і запрошувала багатіїв омолодитися новокаїном на березі Чорного моря. Ним було модно лікувати все. Додала ще вітаміни і вийшов непоганий препарат аславітал. Життя він не додавав, але покращував сон, кровообіг, освіжав шкіру, знімав перевтому.

Виходимо з музею і спускаємося в кабінет на першому поверсі. Владислав Вікторович одягає білий халат.

У багатьох клініках обіцяють омолодження та суттєве подовження життя.

– Немає єдиної речовини, що подовжує життя. У старінні людини залучено безліч механізмів. Раніше шукали ген смерті. За останніми даними, одного такого немає. Є кілька, що беруть участь у старінні й розвитку вікових хвороб, наприклад, Альц­геймера, Паркінсона та інших.

Мій науковий керівник академік Володимир Фролькіс стверджував, що є різні типи старіння. У когось страждають найперше серце і судини, у когось – нервова система або опорно-руховий апарат. А німецький геронтолог Макс Бюрґер казав, що вік людини – це вік її капілярів, що живлять органи. Було близько 400 теорій. Тепер старіння пов'язують із теломерами – кінцевими ділянками хромосом, які захищають молекули ДНК. Вони впродовж життя скорочуються. Це лічильник часу. Врешті ДНК залишаються беззахисні й руйнуються. Це веде до порушень обміну та функцій.

Цьому можна якось зарадити?

– Зараз пропонують ліки, що активують теломеразу – фермент, який відновлює ці ділянки. Але не все так просто, бо теломераза дуже активна і при пухлинах. Може бути подвійний ефект. Американці вводили групі старих чоловіків гормон росту – з віком організм виробляє його все менше. Відтак слабнуть м'язи, люди падають і ламають ноги, руки. Так-от: ці чоловіки зміцніли й падали рідше, але частіше мали рак. Жінки приймають препарати жіночих гормонів під час менопаузи. У більшості симптоми зникають, але в деяких з'являються пухлини яєчників, матки, молочних залоз.

У Швеції пробували лікувати хворобу Паркінсона – підсаджували в мозок стовбурові клітини. Побічний ефект – пухлини в мозку. Не завжди ж зрозуміло, у що переродиться стовбурова клітина. Знаю відомих людей, у яких спроби омолодження призводили до мозкових порушень і навіть хвороби Альц­геймера. То ж щоразу ставиш запитання: чи потрібне довголіття такою ціною?

А є методи без побічних ефектів?

– Ілля Мечников вважав: ми старіємо через отруєння шлаками. Радив вживати йогурт – болгарське кисле молоко. Воно зменшує активність бактерій гниття в кишківнику, нейтралізує токсини й цим сповільнює старіння. Ми робили подвійну детоксикацію печінки. Активували ферменти, що знешкоджують і виводять токсини. В експерименті так подовжували життя тваринам. Але це – не панацея, бо механізми старіння глибші та складніші.

Інша теорія пов'язує старіння з утворенням при диханні так званих вільних радикалів – активних форм кисню, що ушкоджують клітини. На них досі діють антиоксидантами у вигляді ліків, харчових добавок або їжі з високим вмістом цих речовин. Активують захист організму, людина здоровішає й може жити довше. Японці насичують антиоксидантами питну воду. Фролькіс пропонував деяким нашим виробникам додавати їх у горілку. Ті відмахнулися: навіщо змінювати технології, якщо й так на 10 копійках заробляють 10 гривень?

Зараз вивчаємо вплив на організм зниження вмісту кисню в повітрі або підвищення вуглекислого газу. Експерименти на тваринах показали: в обох випадках вони стали менше їсти й довше жити.

Людям із хворим серцем пробували давати пептиди. Їх винайшли у Санкт-Петербурзькому інституті біорегуляції й геронтології. Це молекули з невеликого числа амінокислот. Група хворих пила їх одночасно з лікуванням. За 15 років смертність у ній скоротилася майже вдвічі, порівняно з тими, хто проходив звичайний курс. Вижили на 44 відсотки більше.

Є теорія: що краще розвинений головний мозок, то довше живе вид. У людей розумової праці старече слабоумство розвивається на два і більше років пізніше. Довше зберігається пам'ять.

Інші теорії пов'язують старіння з гіпоталамусом – ділянкою мозку, що регулює емоції, спрагу, голод, температуру тіла, інші функції. Дослідники, впливаючи на гени, змінювали функцію гіпоталамуса. Знижували температуру тіла тваринам – і ті жили довше. Коли в нашому інституті струмом подразнювали зону позитивних емоцій, у самців зростав чоловічий гормон, у самиць пізніше наставала менопауза.

Тобто хороші емоції подовжують життя?

– Година сміху додає 8 хвилин життя, – усміхається Владислав Вікторович. – Михайло Зощенко у книжці "Возвращенная молодость" аналізував, як довго жили відомі люди. Пушкін останні чотири роки нездужав, розливалася жовч, дратувався. Тричі викликав суперників на дуель. Шукав смерті і знайшов її. Так само Лермонтов. Гоголь прожив 42 роки, лікував нерви на водах. Але, як казав Сенека, ми всюди возимо з собою себе самих. Натомість Кант прожив 81 рік, Піфагор – 76, Ньютон – 84. Пастер – 74. Дітьми вони були слабенькі, але брали себе в руки. В Україні були вчені, які жили понад 100 років. Не пили й не курили, намагалися не брати дурного в голову й отримували задоволення від роботи.

Так довго живуть завдяки генам?

– Гени важливі, але значно більше впливає спосіб життя. Довголіття – це на 45 відсотків спосіб життя, на 25 – екологія, 20 – спадковість і 10 – рівень медицини.

Матеріальний стан, інтелект, здоров'я і тривалість життя – переплітаються. Людина зі статками може собі дозволити краще стежити за здоров'ям. Це і якісніша їжа, і спорт, і хобі, і розваги, і ліпша освіта. Вони більше читають, тому успішніші. Але все-­таки є межа у людського життя. ­Середня його тривалість, вважають, має бути 85–90 років. Людство вже підходить до цього. А максимальна – 120–122 роки. Подальші успіхи можуть бути пов'язані з впливом на геном людини. Бо первинна причина – все ж таки ДНК.

А як впливають умови життя на його тривалість?

– 1979 року ми дослідили 1500 киян передпенсійного і раннього пенсійного віку. Вивчали аспекти їхнього життя. Повторний аналіз через 10 років виявив, наприклад, що найменше жили одинокі. Найдовше – подружні пари. На півтора-два роки менше – ті, хто мешкав у дітей, і ще менше – у родичів або в чужих людей.

Років 50 тому професор Володимир Войтенко підрахував залежність тривалості життя від економічних показників у 40 країнах. Кожна додаткова тисяча доларів річного ВНП на людину – це додатково півроку життя. Кожна додаткова тисяча доларів на рік особистого споживання – рік життя.

Ваші дослідники їздили до Азербайджану, Абхазії, на Західну Україну. Які секрети тамтешніх довгожителів?

– Це фізично активні люди. Плюс свіже повітря, чиста вода, помірні висоти й сонце. Харчі, де багато вітамінів: овочі, фрукти, кисле молоко, трохи вина. Якщо палять, то небагато. Ходячи горами, тренують м'язи, серце й легені. Позитивно ставляться до інших. Спокійно реагують на навколишні події.

Сильний стрес вкорочує життя, його відсутність – теж, але менше. А помірний – подовжує. Подібна ситуація з алкоголем. Пияцтво скорочує життя, повна тверезість – скорочує менше, а помірне вживання – збільшує. Чоловікам можна випивати 50 "кубиків" міцних напоїв на день або склянку-дві червоного вина, а жінкам – менше склянки. Але норма в кожного своя. Є люди, які не переносять алкоголю.

Самі вживаєте?

– Не курю, але вино – буває. Коли працював у Відні, в журналі Time вийшло дослідження про вплив алкоголю на тривалість життя і хвороби. Сварили американців, бо ті звикли пити нерозбавлені напої. А це – рак стравоходу, шлунка, ­виразка. Коли прийшли з роботи і мучить спрага, спершу радили випити води. Міцні напої розбавляти: віскі – содовою, джин – тоніком. Але не переборщити, щоб не зіпсувати смак пристойного напою, – сміється. – Я розбавляю коньяк і віскі тоніком – один до одного. Коньяк лимоном не можна псувати. Ліпше розбавити тоніком,  як-от швепсом. Класичний ­віскі із содовою – не подо­бається.

А як із переїданням, недоїданням?

– Починаючи з 1930-х учені обмежували раціони мишам, щурам, рибам, іншим тваринам. Зниження вдвічі калорійності додавало тваринам чверть-третину життя. Це пояснюють економнішим обміном речовин, розвантаженням підшлункової, печінки, нирок. Тому організм зберігається довше. Перегодовані щури гинуть через хвороби нирок. Коли їдять менше, ці недуги розвиваються пізніше.

Як в Україні з довгожителями?

– 20 років тому було півтори тисячі 100-річних. Зараз тих, кому за сотню, – менш як тисяча.

Наша нація старіє?

– Кожен п'ятий в Україні – має понад 60 років. До 2050-го прогнозують, що таких буде понад третину. А серед літніх зросте частка тих, кому понад 80. Це вимагатиме зміни інфраструктури – більше медичних послуг, лікарень, догляду на дому. Підвищиться пенсійний вік, бо грошей на утримання всіх не вистачатиме.

Зараз середня очікувана тривалість життя в Україні для чоловіків – 66,1 року, жінок – 76 (стільки, скоріше за все, проживуть ті, хто народжується зараз. – "Країна"). Від провідних країн перші відстають на 12 років, а другі – на 15.

Від чого помирають в Україні літні люди?

– Понад половина – від серцево-судинних хвороб, більш як 20 відсотків – від раку, кожен десятий – від хвороб травлення. Ось європейська статистика за останні 20 років. Смертність від серцевих хвороб меншає, – показує таблиці. – А в Україні навпаки – зросла. Ушестеро більша, ніж у Західній Європі. Від інфекцій – у вісім разів вища, туберкульозу – у 36, материнська і дитяча – втричі. Бо немає профілактики, ранньої діагностики.

Експерти оцінили, що адекватна медична допомога подовжила б активне життя українцям на 2,3 року, українкам – на 7,4. Якщо людина позитивно сприймає старість – додайте ще 7,5 року. Має друзів – ще 5. Якби курці кинули палити – жили б на 8 років довше.

Академік дарує настільний календар із власними пейзажами і натюрмортами. Каже, зробив після своєї виставки у Шоколадному будинку на Печерську.

×