"Це не попса. Це – революція, дєтка"

 

Хлопець в окулярах і з легким наплічником запитує у вартового перед наметовим містечком, де можна здати гроші на революцію.

– Мені тут родичі зі ­Східної України висилають ­гроші на революцію. До того ж студенти і їхні батьки скинулись, попросили передати в Київ на Євромайдан. Хочу закинути в скриньку. Одним знайомим взагалі з Росії переслали бабло на українську революцію. ­Кажуть: "Давайте, дерзайте. ­Потом нас научите". А шо? Хай би з Росії революцію профінансували, а ми би потім її до себе приєднали й показали, як жить правильно нада.

60-річний чоловік у кашкеті сперся на металеву огорожу біля Майдану. Звертається до жінки в хутряній вушанці приблизно свого віку.

– Я вам скажу, они спровоцировали побиття детей. Отут просчет ихний. Если бы провокаторы нас не подогревали, может быть, мы так долго и не держались.

– Они там во власти – потерянные люди. Уже не знают, что делают, – відповідає жінка.

– А если бы политики не присутствовали на Майдане, тут было бы опасно. Вы посмотрите: сейчас девять вечера, 120 тысяч. Провокаций нету. А поднимитесь наверх на Банковую. Может, там для вас шото откроется новое.

– Не надо мне указывать, куда подниматься. Я сразу почувствовала от вас холодок к себе, когда сказала вам, что я – с Макеевки.

Ахметов есть внебрачный сын Кучмы. Татарин Леонидовичем разве может быть?

– Нет! Поверьте, ну нету у меня такого. Там же люди, шахтеры. Да на вас же экономика держится, а у вас там криминальная оккупация. Там же все бывшие рекетиры на вас паразитируют. Как вы считаете, почему Кучма не уничтожил всех донецких бандитов?

– Я не задумывалась над тем, что у них там в верхах делается.

– А я вам скажу. Ахметов есть внебрачный сын товарища Кучмы. Татарин Леонидовичем разве может быть? А сходность лица Кучмы и Ахметова разве незаметна? Вы на досуге подумайте над этим. Прозреете.

Дві дівчини наклеюють наліпки "Я тут не за гроші" собі на куртки.

– Мені сьогодні надрукували безкоштовно революційного плаката. Дрібниця, а приємно, – хвалиться одна.

– А мене вчора маршрутчик безкоштовно прокатав, бо я була з наліпкою і символікою. Ми всю дорогу говорили про потенційні перспективи.

– Всім ясно одне: Яника – в жопу, треба діяти далі.

Обгорнутий російським триколором чоловік слухає поетів, які читають вірші біля постамента архангелу Михаїлу.

– Я из России приехал, – розповідає трьом хлопцям, які обступили його. – Все российские каналы показывают в новостях, будто у вас тут всего несколько тысяч тусуются. Мы там все поголовно смеемся с нашего телевидения. Да, ребята, у вас тут круто. Свободно дышать. А у нас там все друг друга ненавидят: по политическим разногласиям, по социальным. Поддерживают ваши события очень много людей.

Я – из Донецка. Мы там уже расшарили, что и как. Нет у нас теперь Запада и Востока в Украине

– У вас там людей делят. Такой у Путина принцип: разделяй и властвуй, – каже чоловік обгорнутий синьо-жовтим прапором. – Я сам из Донецка. Мы там уже расшарили, что и как. Нет у нас теперь Запада и Востока в Украине. Вчера в Луганске – казалось бы, самая восточная область! – собрался митинг в поддержку Евромайдана.

Дві жінки років 40 у фетрових капелюшках слухають концерт під сценою.

– Если бы не Львов, Майдан уже давно бы смели, – каже одна. – А так власть хоть и крутит "Беркутом", все же оглядывается на Запад. Во Львове люди незапуганные. А во власти боятся, падлы, что Львов или взбунтуется, или отделится. Львов, по-любому, даст им просраться.

Чорнява дівчина в куртці та яскравих уґґі гріється біля бочки з вогнем. Поруч стоїть метросексуал із мелірованим волоссям, у дутій куртці. З цікавістю роззирається довкола.

– Марш післязавтра, у суботу. Єслі шо, невже плануєш бути? – позирає дівчина на нього.

– Та на Майдан уже сходить, шо чаю попить – попса, – віджартовується той.

– Це не попса, це – революція, дєтка.

Журналіст Єгор Соболєв каже у мікрофон:

– Ви не уявляєте, скільки допомоги пропонують з усієї України! Якби ми зараз попросили сюди найбільший у світі літак "Мрія", нам би його отут поставили.

Студенти скандують: "Лі-так! Лі-так!".

– Сьогодні мене дівчинка-волонтер покликала до скриньки, в яку кидають гроші. Погукала, бо хлопець приніс гроші, які не вміщалися в скриньку. Готівкою 10 000 гривень. Ми запропонували сфотографувати його на пам'ять. Але він відмовився, сказавши тільки, що звуть його Міша.

– Мі-ша! Мі-ша! Мі-ша! – гукає півмайдану.

– Що не кажіть, а жоден український президент – і взагалі ніхто! – не зумів так консолідувати суспільство, як вже двічі це зробив Янукович. Вікторе Федоровичу, ви – унікальний!

35-річна Мирослава розказує подрузі:

– Возила групами людей з Майдану до себе купатися. Різного віку, студіки львівські. Якісь дрібні підприємці з Кривого Рогу і будівельники з Буковини. Один дядько з Вижниці питає: "А де у вас смітник? Де можна нігті підстригти?". Я кажу: нащо вам ці нігті зараз? Сідайте пийте чай. А він, зрізаючи ті нігті, відповідає: "Ну як? От уявіть, уб'ють мене сьогодні чи завтра, а я в труні вже чистенький лежу, з підстриженими нігтями".

Дзвінок по скайпу від родичів з Ростова-на-Дону:

– Не виходьте з дому!

– Чого?

– У нас у новинах постійно показують бійку на Банковій. Кажуть, у вас війна. На вулицях бандерівці міліцію б'ють.

– Надю, ну ти як дитя! Мої пішли на Майдан ще зранку.

Дві жінки, на вигляд за 60 років, сперечаються біля Львівської площі:

– Дак чо ж ви там не стоїте тоді, як кажете, що поддержуєте?

– А я стою! Вчора он всі одіяла однесла. Усі, що є! Завтра ще понесу пирогів їм.

Гурт дівчат біля Будинку профспілок. Тася Живкова, мистецький куратор:

Нашому народові краще вдається провести анархо-революцію, аніж Євро-2012

– Гарно ж як усе організовано! Мені здається, що нашому народові краще вдається провести анархо-революцію, аніж Євро-2012.

Хрещатик, біля діжки з вогнем сидить гурт чоловіків, курять. Закипає самовар. Сивоволосий з обвітреним обличчям розказує:

– Я бачив – на власні очі! – як завозять перевдітих "тітушок" на Банкову за кілька годин до штурму. Я бачив, що готується провокація. Я той, хто знімав це! Потім бігав по всіх телеканалах і кричав, чого ніхто там не знімає? Мене питали: "Хто ти?". Я казав: розвідник!

Вулиця Інститутська, 50-річний чоловік розмовляє по мобільному з хлопчиком:

– Устиме, я хочу дізнатися, що ти сьогодні одержав? 10 по географії? А потім пішов на тренування? На каток? А з поведінкою в тебе як? А в нас тут буде народна ялинка. Ти не уявляєш, яка гарна – найкраща ялинка на світі. Устиме, а скільки разів на тиждень ти ходиш на своє тренування? Три? Що ви на "Пласті" робите? Ага, молодець, нам тут каратистів якраз не вистачає.

×