- Монопольна модель починає тріщати під впливом світової кризи. Вона може розвиватись, поки ця монополія діє всередині країни, а конкурентів туди не пускають, - розповів в інтерв'ю Gazeta.ua керівник центру політичного аналізу "Стратегма", політтехнолог Юрій Романенко, 35 років.
Госпсуд Київської області почав провадження у справі про банкрутство авіакомпанії "АероСвіт". У постанові зазначається, що на 27 грудня 2012 авіакомпанія має заборгованість перед кредиторами в розмірі 4,27 млрд гривень, а згідно із даними балансу на 30 вересня 2012 року загальна балансова вартість активів "АероСвіту" становить 1,467 млрд гривень.
Що спричинило банкрутство "АероСвіту"?
- Є об'єктивні фактори, які вплинули на ситуацію — це зменшення прибутків. Вони не витримали конкуренції на зовнішньому ринку. На український ринок стали заходити лоукостери, які стали перебирати на себе частину потоків. Це "Віз Ейр" та "Пегас". Багато людей обирають ці компанії, бо так утричі дешевше. Мої знайомі їхали в Таїланд через Туреччину, звідти на Дубаї, потім у Таїланд. Звісно, так виходило довше, але по якості послуг краще, а по вартості квитків дешевше вдвічі. На внутрішньому ринку перевізником номер один є залізниця. Людина краще візьме квиток на потяг, ніж на літак. Ситуацію ускладнює ще й криза. Літаками користуються люди вищого та середнього класу, а в них останнім часом понизились доходи.
Якщо дивитись глобально, то те, що відбувається з "АероСвітом", не є кризою окремої галузі, а тієї моделі бізнесу, яка розвивалась в Україні впродовж усього періоду незалежності, й зараз досягла свого піку. Мова йде про монополізм в економіці. Якщо ми подивимось, на чому будується бізнес наших корпорацій, то помітимо, що все зводиться до монополії над тим чи іншим сектором. Ахметов — це металургія. Коломойський — банківська справа, нафтова галузь, авіація.
Як тільки зовнішній чи внутрішній конкурент з'являється, то наш монополіст починає швидко програвати. Ситуація з "АероСвітом" відображає неспроможність наших корпорацій домовитись про єдину стратегію на рівні держави, яка б могла розвивати весь комплекс в цілому. В результаті ми маємо пусті аеропорти, падіння рентабельності, яке позначається на показниках компанії. Тому що компанія конкурує не тільки в середині країни, а й із зовнішніми авіалініями.
У чому полягає небезпека існування цих монополій?
- Наші корпорації, які приватизували державу, організовуючи монополію, не розглядають себе як частину транспортної інфраструктури й стратегії. Взагалі транспортна стратегія в Україні, як така, відсутня. Через це не виробляються тактики й підходи. Згадайте Євро-2012, коли ми понабудовували аеропортів та стадіонів, де головною ціллю було не покращення інфраструктури, а власне збагачення — вивести мільярди з бюджету на свої кампанії. Коли чемпіонат закінчився, Донецький аеропорт приймає пару рейсів на день, а Львівський, який розрахований на проходження тисячі пасажирів за годину, реально має 50.
Як будується монополістичний бізнес в Україні?
- Спочатку береться актив. З нього вижимається по максимуму, при цьому нічого не вкладається в його розвиток. Тільки для того, щоб він тримався на плаву. А потім, якщо виникає певна ситуація, вміло банкротиться. Це й виникло з "АероСвітом". Це була осмислена стратегія. Адже "АероСвіт" передав кілька маршрутів та авіалайнерів МАУ, все це нагадує змову. Кожен олігарх думає: якщо я сюди вкладу 200 мільйонів, то де гарантія, що через 5 років цей бізнес ще буде в мене в руках? Краще я вкладу 50 мільйонів, щоб він тільки приносив прибуток. Якщо його заберуть, я не матиму великих збитків. Тому в нас інфраструктура сильно зношена, виробничі потужності слабо розвиваються. Коли Пінчук відкрив новий металургійний завод, то всі були в дикому захваті, бо це світла пляма на загальному темному фоні. Але коли подивитися, які інвестиції він реально вклав туди — 1, 7 мільярди доларів, то цей захват зменшується. Це мало.
Чи можна щось змінити?
- Минулого року я подорожував Туреччиною спеціально, щоб подивитись, як вони модернізують свою економіку. Турецькі лоукости, які зараз вже зайшли і в Україну, дуже потужно вистрілюють на авіаринку. Одна із їхніх компаній має 40 нових 737-х боїнгів-800, а недавно ще закупила 75. Але придбали їх не просто так, а в рамках загальної стратегії державного розвитку. Результатом є те, що з центру можна відлетіти в будь-яку провінцію за 30 доларів. Лише із Анталії близько 30 рейсів на Стамбул щодня. Для турків політ на літаку, це як киянину переїхати маршруткою з правого на лівий берег. Якщо пасажири беруть квитки на кілька рейсів підряд, то їм надають знижку. Автобусами їздити виходить дорожче, аніж літати літаком. Турки підраховують кожну особу в рамках розвитку маршрутів не тільки як пасажира, а й туриста, людини, яка піде по магазинах. Вони розвивають всю систему відразу. Зараз вони повністю перекрили залізну дорогу в направленні зі Стамбула на Анкару. Із 2014 року пускатимуть по ній швидкісні потяги. Чому? Бо це інший стандарт. Не можна в рамках старого стандарту розвивати швидкісне сполучення.
Чому відбувається наступ на олігархів?
- Зараз завдання номер один для правлячого режиму — виграти президентські вибори 2015 року. Це можна зробити тільки при наявності ресурсу. Він потрібен для того, щоб утримувати силову вертикаль влади та прихильність в очах маси. Ці ресурси можна зараз взяти лише на внутрішньому ринку, бо на зовнішньому грошей ніхто не дасть. Питання полягає в тому, у кого ці ресурси витягнути? Середній і дрібний бізнес дуже сильно видоєний. Його частина пішла в тінь. Маса обездолена, податкове навантаження збільшується. Тому вони концентровано відбирають ресурси в олігархів.
Чому саме з персони Ігоря Коломойського почали руйнувати монополію в українській економіці?
- Коломойський є привабливим суб'єктом, бо він завжди займав нейтралітет у політиці. Має десь 10% контролю над українською економікою. Хоча це не рівень Ахметова, у якого в руках зосереджено близько 30%. Він зараз загруз у конфліктах. Ще влітку 2012 року тодішній міністр інфраструктури Борис Колесніков обіцяв, що Ігор Коломойський буде змушений відмовитись від монополії на ринку пасажирських авіаперевезень. Тоді Колесніков говорив, що такі зміни будуть на користь пасажирів. Це не тільки "АероСвіт", а й ПЕКи, заправки, які входять у групу "Приват". Показово, що відразу після нового року держава стала активно боротись із неякісним бензином на заправках. Це свідчить про те, що наступним у нього заберуть нафтовий бізнес. Бо якщо він спекулюватиме цінами на соляру в період посівної кампанії, то може створити критичну продовольчу ситуацію в середині країни. Наша влада цього б не хотіла. Тому намагатиметься встановити контроль.
Чим це може закінчитись?
- Є два сценарії. Перший — у Коломойського починають забирати багато активів. Але знищити його не вдасться, бо це транснаціональний гравець. Має диверсифікований бізнес за кордоном: в Австралії, Європі. Він почне пручатись, окрім економіки може дестабілізувати й політичне становище в країні, фінансуючи інші партії. Наприклад, "Свободу". Це підірве вплив "регіоналів". Але цей сценарій малоймовірний, бо Коломойському теж невигідна ситуація війни. Він прагнутиме домовитись. Розумітиме, що все одно втратить частину активів, але хоч не все, залишиться в Україні. Як людина мстива відкладе час конфлікту, вкладе гроші в іншу політичну силу, яка переможе на виборах, аж потім відіб'є свої гроші.
Другий варіант — Україна візьме гроші в МВФ, і залишить у спокої Коломойського на деякий час.
Чи відчуває Ігор Коломойський кризу на своєму бізнесі?
- Цей бізнесмен володіє кількома відомими банками, металургійними і феросплавними заводами, гірничо-збагачувальними комбінатами, нафтовидобувними, нафтопереробними заводами та має ще купу інших бізнесів. Всі ці сектори вже відчувають на собі вплив світової кризи. Через кризу в Єврозоні, проблеми в китайській економіці, через які наші компанії виштовхують із Близького й Далекого Сходу, наші експортери стали заробляти значно менше грошей. Тому стали зжимати свої бюджети. Показовою є заява Рабиновича, що 20 січня футбольний клуб "Арсенал", бюджет якого складав біля 30 мільйонів доларів, може припинити своє існування. Здавалось би, який тут зв'язок? Просто одним із основних донорів "Арсеналу" є група "Приват". Так само "Приват" був присутній у "Волині", криворізькому клубі. Вони починають на всьому економити. Футбольні конюшні, які вони тримали заради престижу, стали дуже збитковими. У них вже немає грошей їх утримувати. Суркіс вже думає куди прилаштувати футболістів.
Хто може стати наступним у протистоянні із владою?
- Наступним після Коломойського може бути Дмитро Фірташ. Є ймовірність, що газові перемовини можуть бути не на його користь. Фірташа можуть зовсім викинути з цього ринку. Останнім стане Рінат Ахметов. У політиці немає такого поняття "свій назавжди". Рано чи пізно політичні партнери розходяться. Це підтверджує історія донецької групи, коли багато хто з минулих партнерів, які очолювали політику на Донбасі, або мертві, або зникли. Політика - це завжди боротьба.
6 
8642
Коментарі
51