"Якби я знав, що буде війна, я би їх убивав. Ми би спалили ватніків в СБУ к "чертовой бабушке", - про це розповів Gazeta.ua боєць Данило Турчин. Він брав участь у боях за Савур-Могилу. Перед війною став співорганізатором Луганської сотні. Народився на Луганщині.
Чому пішов на Майдан?
- Я хотів змін. І в цьому вся проблема Майдану. Ми домоглися змін, але не домоглись результату.
Що для тебе Революція в Луганську?
- От знаєш, коли ти заходиш в ліфт. Тобі потрібно на 5 поверх, поряд їде дядько і каже "нет ты едешь со мной на 4-й". А я не хочу на 4-й, що мені там робити? Я там уже був. Тобі нав`язують вибір. Це, м`яко кажучи, бісить дуже сильно. Я не можу зрозуміти, чому я маю бути новоросом. Якщо я все життя був українцем.
Ти очікував, що буде війна?
- Ніхто не очікував, що буде війна. Були за кавою розмови. Але серйозно казати: ходи, комусь відріжемо голову, бо завтра все-одно воюємо — ну це вже інше.
Що б ти зробив, якби ти знав, що буде війна?
- Ми би спалили ватніків в СБУ к чортовой бабушке. Почали б їх всіх вбивати ще тоді по-дорослому. Я спалив би це СБУ. Нас було трохи менше як 200 людей. Я знайшов би нормальних 20 людей. Зробили ми б по 10 коктейлів Молотова і влаштували б їм грім.
Хто тримався найдовше?
- От найстійкіші зі всіх ментів у Луганську були даішники, вони тримали оборону три дні. Весь луганський "Беркут", який зараз займає посади в батальйоні "Луганськ 1", я особисто бачив, як вони складали на щити своє обмундирування, і святково під крик безмозглих бабусь "Молодцы" передавали місцевому бидлу.
Більше читайте у журналі "Країна" 2 лютого.
Коментарі