Gazeta.ua завершує ексклюзивну серію аудіопублікацій нових композиції з альбому "Зброя пролетаріату" — нового доробку Сергія Жадана та харківського ска-гурту "Собаки в космосі".
Влітку минулого року вийшов новий сингл Жадана та Собак — "Радіо Харків". Саме з цього синглу й розпочалася робота над новим диском, яка на сьогодні набула свого логічного завершення у вигляді нового альбому – "Зброя пролетаріату".
Кожного дня ми публікували по два треки зі збірника. Сьогодні подаємо три останні композиції.
Ляшко
Цю композицію ми зробили ще минулого року, проте вона дивним чином не втратила своєї актуальності й сьогодні. Можливо, у зв'язку з парламентськими виборами, що невблаганно на нас насуваються. Темою композиції, як нескладно здогадатися, є вітчизняний парламентаризм як діагноз. Ми спробували коротко сформулювати ставлення пересічного українського виборця до того, що він обирає. Ляшко тут згадується скоріше принагідно, для рими – "Цушко - Ляшко", рима просто ідеальна. На всяк випадок, якщо хтось надумає подавати на нас до суду – в реченні "педерасти" типу позафракційного депутата Ляшка", слово педерасти взяте в лапки, себто це цитата з самого позафракційного депутата ("де ви бачили педерастів із таким баритоном?" (навіть боюсь уявити, що він має на увазі під баритоном)). В цьому треку нам прописав гітару Юра Гуржи – лідер берлінського раггамаффін-колективу "Рот Фронт", наш друзяка, з яким ми виступали в Харкові та Берліні.
2 портвейна
Взагалі то годилося б назвати "Два портвейни", але нам так для рими не підходило. Наша данина любові RHCP. Всі ми вийшли з шинелі ред гот чілі пепперсів та малинового піджака Поплавського, тож намагаємося згадувати моральних авторитетів. Перці чудово звучать із духовими, колись у 90-х, на якомусь черговому врученні чергового Греммі, вони виконували цю пісню з трубами, тож ми лише розвинули ідею. Текст місцями збережено, зокрема – рядки про Боба Марлі. На програші між другим та третім куплетами наш тромбоніст Саша Меренчук грає "Ой чий то кінь стоїть...". Як на мене, вийшло доволі гармонійно.
Жінка
Єдина лірична композиція в цьому альбомі (якщо не рахувати, звісно, "Мудаків"). Пісня про вірну любов та гірку відданість, про намагання бути почутим, поміченим і відзначеним. Про громадянську позицію як форму любовного переживання. Про любов, ніжність і вуличні заворушення. Мажорне завершення нашої безнадійної праці.
"Насправді доля українського політика невдячна й тяжка -
скільки треба вибухати генессі й винюхати порошка!
Не дивно, що в політиці виживають лише монстри типу міністра Цушка,
або "педерасти" типу позафракційного депутата Ляшка."
3 
4880
Коментарі
15