25 грудня 2015 р. в інформаційному агентстві УНІАН за підтримки фонду "Скорочення ризиків" (Risk Reduction Foundation) відбулася прес-конференція на тему "82,8% промислових викидів Київської області припадає на Трипільську ТЕС – як зупинити отруєння людей?".
На прикладі одного з підприємств, а саме – Трипільської ТЕС (м. Українка, Київська обл.) було показано порушення екологічного законодавства України, проаналізовані соціально-економічні і екологічні ризики Київщини, а також запропоновані рішення щодо енергетичної та екологічної безпеки в столичному регіоні. Згідно даних ГУ Держсанепідемслужби у Київської області в атмосферне повітря потрапляє 37 найменувань забруднюючих речовин: свинець (3,47 т/рік), хром (3,44 т/рік), діоксид азоту (11588,97 т/рік), нікель (2,58 т/рік), фтор (0,048 т/рік), сірки діоксид (44000,49 т/рік), суспендовані тверді частки – зокрема попіл, сажа, пил (20651,32т/рік). Дані речовини при постійній інгаляційній дії негативно впливають на органи дихання, центральну нервову та серцево-судину системи.
На думку експерта, доцента кафедри фармації Військо-медичної академії Іларіона Ярошенко така сукупність шкідливих хімічних сполук призводить до низької тривалості життя та становить загрозу в першу чергу для здоров'я дітей: "За даними всеукраїнського моніторингу демографічного розвитку країни, показник приросту населення Київської області від'ємний. Онкологічні захворювання "молодшають", кількість викиднів та вроджених патологій – зростає. Дитяче здоров'я погіршується настільки, що діти не витримують тих фізичних навантажень у школі, які були нижньою нормою показників ще 20-30 років тому".
У свою чергу директор Інституту зеленої економіки, доктор економічних наук Вячеслав Потапенко розповів, що викиди забруднюючих речовин Трипільської ТЕС за 2014 рік становлять 76,9 тис. тонн. За його словами, значна кількість викидів утворюється через застаріле устаткування станції, яка будувалася в 70-х роках минулого тисячоліття, а також економії на системах очищення.
"Там було встановлено електричні фільтри, які дозволяли затримувати до 98% викидів твердих частинок від вугілля. Але в 90-х роках ці фільтри фактично перестали працювати, оскільки для їх очищення на певний термін потрібно було зупиняти технологічний процес, а це – збитки. Тому через менший контроль з боку держави це робити перестали", – сказав Потапенко. На думку експерта, влада повинна розробити стратегію заміни цих потужностей на більш ефективний вид генерації.
Для покращення ситуації державна політика має формуватися на принципах енергоефективності та екологічної безпеки. Заходи щодо модернізації та технологічного оновлення промислових підприємств мають відповідати міжнародним зобов'язанням України, відповідно до стандартів сталого розвитку ООН та за результатами кліматичного саміту в Парижі, що відбувся у грудні цього року.
"Теперішні ризики та загрози в Україні та світі свідчать про необхідність розглядати будь-які дії через призму екологічної доцільності. Потрібно перейти від політизації проблем – до екологізації та застосувати основи ризик-менеджменту в системі державного управління. Виконувати 16-ту статтю Конституції України, в якій зазначено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду українського народу є обов'язком держави. Також усі органи влади повинні ефективно і відповідально реалізовувати указ Президента України про "Стратегію сталого розвитку – 2020", – зазначив глава швейцарського фонду "Скорочення ризиків" (Risk Reduction Foundation) Володимир Костерін.
Учасники прес-конференції закликали громадські організації, експертні кола та представників державних органів влади до взаємодії та співпраці по скороченню екологічних ризиків, та наголосили на необхідності контролю за державними інституціями у сфері виконання екологічного законодавства.
8 
35413
Коментарі