"Тарас означає "бунтар", тож бунтую і досі", - ювілейний концерт Тараса Петриненка

10

Фото: Фото: Ольга Камєнєва

В Києві відбувся концерт Тараса Петриненка "Останній з могікан" - вперше за останні 10 років.

"Мені 60 — я вже великий хлопчик. Сходити з дистанції ще рано, а ви даєте мені аргумент ще трошки поспівати," каже зі сцени Тарас Петриненко на ювілейному концерті в Києві.

Співак не давав сольних концертів у столиці 10 років. Коли виходить на сцену театру ім.Франка, зала вітає його стоячи.

"Легше у Львові чи Франківську дати десять концертів, ніж один у Києві, бо тут всі свої.  Тут я народився — у березні 1953, через 5 днів після смерті Сталіна, саме на Шевченківські дні. Тому батьки не довго думали, яке ім'я мені дати. Тарас — ім'я грецьке, і означає воно "бунтар", тож нічого іншого мені в житті не лишалося, як бунтувати."

Концерт починає із першої професійно написаної в 1970-му році пісні "Весна і ти". За слова "золото сонця і неба блакить" радянська влада зняла її з ефірів.

Після "Там за обрієм" Петриненкові дарують букет жовто-блакитних квітів. "Я перед виступом глянув у дзеркало: сам убраний в чорне, інструмент — червоний. Боюсь, щоб ФІФА не закрили театр Франка," жартує співак і переходить від ліричних до гостро-соціальних віршів і пісень.

"Бо Україна дихатиме доти -
Допоки ми за неї стоїмо."

Пісню "Я задихаюсь, мамо" присвячує своїй матері Діані Гнатівні Петриненко. 83-річна народна артистка сидить в партері — плескає в такт кожної пісні. У фойє театру зустрічаю  Богдана Павловича Савківа, 80 років. Він каже, що пам'ятає Діану Петриненко ще зі студентських років: "Коли був студентом, знав, що у Києві вчиться надія українського співу — Діана Петриненко. А коли їй було 50 років, мені доручили привітати її від профспілки, то я аж тремтів від переживання!" Квиток на концерт Петриненка пан Богдан придбав за 450 гривень, сидів у бельетажі. "От сьогодні дякували Міністерству культури, а чому не дали Петриненку палац "Україна"? Чому Повалій або Мага можуть там виступати, а Петриненко ні?"

"Символ старості — піджак, заправлений в штани," продовжує жартувати Петриненко на сцені. "Я ще такого не роблю, зате ходив у пенсійний фонд. Як дізнався, яку матиму пенсію, знову захотілося співати."

Наостанок Петриненко виконує пісню "Україна". Зал співає її стоячи, як гімн, і ще 5 хвилин лунають аплодисменти. На біс "Останні теплі дні" і обіцянка від співака зустрітися знову швидше, ніж через 10 років.

×