— Когда впервые пришел к Русико домой, это был шок. Ни одного свободного места, все стены разрисованы, — каже 49-річний Тимур Бадріашвілі. Виставку дружини, художниці Русудан Петвіашвілі, відкрили у столичному Музеї російського мистецтва 19 червня.
— Малювати вона почала 1,5-річною. Першу персональну виставку мала у 6 років, — Тимур Бадріашвілі ходить залами музею і фотографує картини. У нього блакитні очі й сиве волосся. Працює директором Тбіліського театру ляльок. — Відтоді її картини їздять по всьому світу. До Києва їх звозили із Тбілісі, Батумі, Парижа та Женеви.
30 робіт написані на японському шовку технікою батик. На них зображені оголені чоловіки та жінки, птахи, риби і фантастичні тварини.
— Не дай Боже постукати в двері, коли Русудан малює. Пару разів таке зробив і жалкував. Інколи це небезпечно для життя, — сміється.
До Києва приїхали молодші брати художниці Георгій та Дмитро.
— Семья не без урода, — сміється Георгій. Він єдиний із п'ятьох дітей у родині Петвіашвілі не став художником. Має страхову компанію. — Обидві сестри малюють, брат — скульптор. Батько — теж скульптор, а мати — драматург. У дитинстві Русудан працювала з 9.00 до 21.00. Тоді не пила і не їла. Входити у її кімнату чи стукати було заборонено. Якщо хтось турбував, вона кидала малюнок і починала інший.
З душного залу в коридор виходить 45-річна Русудан Петвіашвілі у ніжно-рожевій сукні. Офіціантка пропонує келих сухого червоного вина. Художниця відмовляється.
— У меня диплом художественной академии, но я туда не ходила, — каже Русудан. Перепрошує за свою російську. Після довгого спілкування з гостями їй складніше вимовляти слова. — Мене прийняли туди без екзаменів. Бо перед цим у 15 років мала величезну виставку у Тбіліському будинку художників. Вона тривала три місяці. Директор галереї сказав, що виконав свій план за 10 років — стільки квитків продав. В академію мене автоматично зарахували на театральний живопис. Від занять звільнили та сказали: "Для чого тобі сюди ходити й витрачати час? Іди додому і працюй. Ти знаєш, що робити". Тоді й отримала замовлення ілюструвати "Витязя у тигровій шкурі" та грузинські народні казки.
Художниця малює суцільною лінією, не відриває руки від полотна.
— Для мене найважливіше, щоб лінія не була ламаною. Не використовую ескізи, а пишу на полотні одразу. Малюнок виникає у процесі. Для цього потрібна стовідсоткова концентрація. Тому під час роботи слухаю класичну музику. Найбільше люблю оперу. Інколи допомагають грузинські народні пісні. Під час малювання не думаю і часу не відчуваю. Коли після 12 годин роботи не можу встояти на ногах, тоді закінчую.
Русудан Петвіашвілі — улюблена художниця президента Грузії Михаїла Саакашвілі. Її роботи прикрашають його робочий кабінет.
Виставка у Києві триватиме до 3 липня.
5 
35413
Коментарі