— Мене всі знають як режисера, артиста і коміка, та спочатку я — художник, — каже 52-річний Георгій Делієв. У столичній галереї "Атрибут" із 2 лютого показують 80 його полотен, написані олією і пастеллю.
— Малювати почав ще в дитинстві, — розповідає Георгій. — Тоді вірив, що цим займатимуся все життя. Вступив до Одеського інженерно-будівельного інституту на факультет архітектури. Із друзями постійно влаштовував якісь провокації. Наприклад, каталися перед деканатом на роликах у самих шортах. А раз зробив паперову скульптуру, яка рухається, коли хтось відчиняє двері. Так попалися кілька викладачів. Заходили в аудиторію, а на голову падала скульптура. Живопис ніколи не залишав. Коли знімальна гарячка закінчувалася, став більше приділяти цьому часу.
На одній із картин він зобразив актрису Наталію Бузько в костюмі медсестри. На столі біля неї стоїть пляшка горілки, зверху напис "Замаялась работать бедняжка".
— Кіно — відповідальніша справа, ніж живопис. Багато людей витрачають на це час і гроші, мусиш виправдати очікування публіки та інвесторів. Якось на мою виставку прийшла режисерка Кіра Муратова. Сказала: "Делієву добре. Він не пише картини для того, щоб вижити, бо заробляє іншим". Але попри це, вони гарно продаються. Спочатку думав, що їх купують лише прихильники мого акторського таланту. Та потім зацікавилися і закордонні колекціонери.
Коштують роботи Георгія Делієва $400-500.
— Коли за картини дають гроші, значить, вони потрібні. А це для митця найголовніше. Із роботами розлучаюся легко, це ж не діти. Інколи доводиться малювати на замовлення. Перше зробила компанія, яка торгує зерном. Мав намалювати мішки з зерном. Попросили зобразити все по фен-шую. Місяць вивчав книжки на цю тему. Довелося переробляти: намалював зав'язані мішки із зерном, вони захотіли, щоб зерно було видно.
Більшість картин Георгій писав з уяви.
— Ніколи не бачив людей, яких зобразив на полотні. Коли вже закінчив писати, помітив, що в чоловіка чотири пальці. Тепер усім кажу: "Так задумано. Він їх втратив під час роботи". Сучасне мистецтво не люблю. Часто після відвідин таких виставок одразу йду в душ.
На відкриття прийшов актор 52-річний Борис Барський.
— Георгій часто мені дарує картини на день народження, — розповідає він. — Але потім забирає їх на виставку і не повертає. Останній подарунок я прибив цвяхом до стіни. Тепер він картину в мене не забере.
Виставка триватиме до 19 лютого.
3 
1
Коментарі