Працівники територіального центру соціальної допомоги Соснівського району Черкас щодня відвідують близько півсотні підопічних. Це й одинокі старі, й громадяни, які опинилися у складній життєвій ситуації, й інваліди. Особливі пацієнти — у вчителя-реабілітолога Дмитра Валяєва. Він займається з хворими дітьми, аби навчити їх радості руху.
— Головні напрямки — це масаж і лікувальна фізкультура. Залежно від індивідуальних потреб розробляю спеціальну програму для кожного, — розповідає Дмитро В'ячеславович.
У терцентрі фахівець працює четвертий рік. Для роботи йому потрібні спеціальні тренажери. Однак на це не виділяють коштів із бюджету. Допомогти дітям з особливими потребами взявся благодійний фонд "Лицем до лиця". Дізналися про це завдяки директору департаменту соціальної політики міськвиконкому Валерієві Вишиваному. Про проблеми він розповів і кандидатові у народні депутати Володимирові Зубику, адже функціонування центрів допомоги потребує серйозної підтримки з боку держави.
Передусім купили спеціальний апарат — вертикалізатор.
— Наш учитель-реабілітолог давно просив таке обладнання, — говорить директор центру Альона Щербак. — Це дуже потрібно дітям, які самі не можуть ходити і стояти. Для нас пристрій задорогий, бо коштує близько 20 тисяч гривень.
Незабаром Дмитро Валяєв займатиметься з дітьми на новому тренажері:
— Малюк за допомогою вертикалізатора вчиться стояти. Звикають його внутрішні органи, кістки, м'язи. Якщо дитя весь час до цього сиділо чи лежало, самостійно встояти на ніжках йому важко.
Ще одна потреба, яку озвучило керівництво терцентру перед благодійниками, — ремонт у кабінеті психолога.
— Ми просимо хоча б елементарні офісні меблі, адже психолог має займатися з дітьми, сидіти навпроти. А за нашим столом це неможливо. Література складена на підвіконні, бо не можемо придбати навіть шафу, — розказує Альона Щербак.
Цього року фінансування мале. Коштів ледве вистачає на зарплату. Соцпрацівникам не дають ні допомоги на оздоровлення, ні премій, ні навіть грошей на проїзд.
— У центрі працюють 77 осіб, 46 із них обслуговують людей удома. Таких у нас на обліку 500, — додає Альона Володимирівна.
Валерій Вишиваний, 40 років, каже, робітники соціальної сфери сьогодні самі потребують захисту. Адже мають мінімальну зарплату, часто залишаються працювати після робочого дня.
— Територіальні центри, на жаль, діють за якимись дідівськими методами, зі старезним обладнанням. Є кілька тренажерів, недавно закупили спеціальні велосипеди — і все. Більше жодного оновлення бази не відбувалося. Тут потрібні й спеціалізовані басейни, ванни з електропідйомниками. Є безліч новинок, які покращать життя інвалідів і дадуть змогу центру проводити реабілітацію ефективніше. Та, зрештою, нам потрібні навіть милиці з підлокітниками, — каже Вишиваний.
Представники фонду "Лицем до лиця" пообіцяли, що наступним етапом допомоги стане облаштування кабінету психолога. У перспективі — постійна підтримка матеріальної бази центру.
У свою чергу кандидат у народні депутати Володимир Зубик запевняє: для допомоги соціально незахищеним верствам населення необхідно залучати благодійні кошти. Та не можна змушувати такі заклади лише шукати спонсорів. Потрібна підтримка і на державному рівні.
— Робота працівників соціальної сфери надзвичайно важка, часом і невдячна. Соціальні працівники — це приклад небайдужості й людяності, адже мало хто погодиться працювати за копійки, жертвуючи своїм особистим часом і подеколи здоров'ям. Тож я ініціюватиму ухвалення відповідних законів про підвищення рівня заробітної плати для соцпрацівників та покращення умов їхньої роботи, — говорить Володимир Зубик, 54 роки.
Потрібні програми, спрямовані на підтримку матеріально-технічного становища подібних закладів.
— Територіальні центри відвідують люди, що потрапили в надзвичайно скрутну ситуацію. Потрібно, аби принаймні тут вони могли знайти комфорт і затишок, оздоровитися за допомогою спеціального медичного обладнання, отримали те, чого їм передусім бракує, — розказує Володимир Володимирович. — Я, звісно, дуже вдячний благодійникам, які відгукуються на прохання людей з особливими потребами. Бо кожен із нас повинен не забувати про тих, хто зараз у скруті.
2 
1
Коментарі