11 червня на позачерговій сесії Уманської міської ради заступник міського голови Максим Поляков повідомив про своє рішення залишити посаду. Причинами звільнення назвав тиск з боку правлячої партії та бездіяльність керівництва міста у вирішенні господарських проблем.
Наступного дня о 10.30 Поляков дає прес-конференцію в інформаційному агентстві УНІАН у Києві. Приїздить туди за 15 хв. Одягнений у світлу сорочку, синій піджак та темні джинси. З ним приїхали голова Христинівського осередку партії "Фронт Змін" Олександр Ковбасюк та юрист Лариса Качан. Вітаються з журналістами.
— Не хочу більше мати нічого спільного з цією владою, — каже Поляков. — Ви тільки подивіться, що коїться навколо. Про яку мораль уманського керівництва може йтися, якщо воно спокійно дивиться на бруд у парках, скверах і поряд з будинками, на нестачу води, на те, як матері викладаються, щоб одягнути, взути й нагодувати своїх дітей? Але це ще добре, якщо ти можеш працювати, а якщо ти старий або серйозно хворий, або занадто молодий, то допомоги від влади тобі просто вже й чекати нічого. Умань очолює людина, яка вже не один десяток років при владі. Обіцяє і обіцяє, а життя кращим не стає.
Максим Поляков почав працювати у міськраді Умані восени 2010 року як депутат від політичної партії "Фронт Змін", є головою Уманської організації цієї партії. До цього займався громадською діяльністю, був підприємцем.
Наступного року його призначили заступником мера. Поляков очолив один із найскладніших секторів у міській раді — економічний. Займався розвитком інвестиційних проектів. Завдяки його роботі в Умані відкрили бізнес-інкубатор для молодих підприємців. За його ініціативи в місті вперше запрацював Єдиний дозвільний центр для підприємців.
Поляков почав реформування комунального господарства. Прибирати в місті за новими стандартами почала київська фірма "Еко.Сервіс". Проте залучити інвесторів до реконструкції місцевого водоканалу йому не дозволили. Хоча вода в Умані подається всього кілька годин на добу.
— Інвестори були готові трохи більше ніж за рік налагодити цілодобове постачання води в місто. Крім того, водоканал лишився б у користуванні міста, а тарифи не зросли, — говорить Поляков. — Зараз же водоканал обростає боргами. Все йде до банкрутства. Але, відверто кажучи, це нонсенс — зробити банкрутом комунальне підприємство. Такі, з дозволу сказати, "схеми" реалізовувалися у 1990-ті в Україні та Росії. Але в Умані, напевно, час іде назад. Довести до банкрутства комунальне підприємство, а потім впустити монополіста, значить, накинути зашморг на городян. Приватник може абсолютно законно підвищувати ціни на послуги. Я не стверджую, що тут саме це відбувається, але передчуття нехороші. На тлі того, що мерія роздає землі всупереч інтересам жителів, закриває єдину доступну лазню, навіть ділянки дороги продає і просто перекриває цілі вулиці, можна очікувати що завгодно. Незгода з такою "політикою" та небажання бути причетним до таких речей змусило мене прийняти таке рішення і піти з посади.
Також Максим Поляков зазначає, що першим в області поставив відеокамеру у своєму кабінеті. Так кожен міг спостерігати за його роботою. Ініціативу встановити камери в інших кабінетах мерії ніхто більше не підтримав.
— Я працював на цьому місці більше року. Всіма силами намагався змінити хоч щось на краще. Але це виявилося неможливим. Система і люди, які її створили та підтримують, відкидають усе прогресивне. Навіть якщо їм нічого не треба платити. Їм не потрібні покращення в принципі.
Поляков розповідає, що займатиметься громадською роботою.
3 
1
Коментарі
6