У селищі Вороновиця закрився цукровий завод. Без роботи залишилися 476 жителів населеного пункту та навколишніх сіл. На роботі поки що директор, два його заступники та охорона.
— Ми допродуємо цукор, здаємо металолом, — каже директор заводу Максим Герасименко, 24 роки. — Що буде далі — не знаю. Немає ціни на цукор. Порахували, що виробництво не принесе прибутків. То краще закрити.
Цукроварам вчасно виплачували зарплату. У середині літа на зборах їм сказали, що на роботу можуть більше не виходити. Частина безробітних працевлаштувалися у Вінниці та Вороновиці. Дехто поїхав працювати на інші цукрові заводи.
— Я щотижня купляю газети з оголошеннями про роботу, була на одній співбеседі, — каже колишня бухгалтерка заводу Неля П"ятак, 40 років. — У нас сім"ями працювали на цукрозаводі. Мій чоловік там теж працював.
Цукрозавод у приватній власності вісім років. Тричі перепродувався. Селищний голова Вороновиці Юрій Шевчук розповідає, що справжні власники — кияни, які мають стосунок до підприємства "Житомирські ласощі".
— Щороку нам завод приносив 200 тисяч у бюджет, — скаржиться голова. — Якщо завод хоче вижити, він бере землі в оренду й сам сіє буряки.
Комментарии