У волинському болоті косили траву на швидкість

10 вересня біля Любешова на Волині пройшов турнір із сінокосіння низинних боліт "Українська косовиця". Команди з двох чоловік мали якнайшвидше скосити ділянку в 100 м завдовжки й 2 м завширшки. Стебла трави після покосу не повинні виступати з води більше, як на 10 см.

Тут здавна гніздилися занесені до Червоної книги чорний лелека й прудка очеретянка. Але болота заростають настільки, що птахам ніде сісти. Раніше селяни регулярно косили на сіно для худоби. А зараз і худоби менше, і на власних паях трави достатньо.

13 команд із селян довколишніх районів приїхали на змагання. За ними на березі спостерігають із півсотні глядачів. Розмовляють про врожай:

- Мої вже зібрали 50 тонн картоплі. Ніби й не дуже багато, а 150 тисяч гривень маємо.

- А в нас яблук вродило, як на півдні. Їмо щодня, навіть із собою взяв.

Група суддів, теж із місцевих селян, перед стартом опановує таймери:

- Записуй: S і M - це "пауза" і "стоп"... Якщо занадто високо йде, багато трави за собою залишає, накидай 30 секунд штрафу.

На вулиці прохолодно. Члени команди "Воля" хильнули перед стартом, щоб зігрітися. Після того один почав знайомитися із суперниками:

- Я - Котик Григорій Григорович. І батько мій теж Григорій Григорович. Чого так? А х*й його знає!

- Минулого року замість мене син був, а тепер я, - каже Микола Крупник із команди "Бірки". - Він на заробітках зараз, а я от повернувся недавно. В Білорусь їздимо, будуємо ферми, ну, і євроремонти робимо. Гарно там у них, комунізм. Хоча зараз люди скаржаться, кажуть, спортився Лукашенка.

Учасники змагання стартують по черзі. Коли приходить черга "Бірок", Микола Крупник іде за 5 м позаду напарника Володимира Ковалика, щоб не поранити. Половину ділянки долають швидко, а далі Крупник починає відставати.

- Миколо, давай, давай! Ану швиденько, вже трохи лишилося, - кричить сільський голова Микола Васильович. Він біжить за своїми по воді, тримає їхні куртки. - Я тобі задам ритм: раз - два, раз - два.

Останні 20 м особливо важкі. Ковалик уже закінчив, а Крупник ледь рухається, не стримуючи матюків.

- Давай ще, ще три метри! - кричить Микола Васильович. - Ану швидко, вже он їсти нас чекають! Ну! Ще два рази!

- *бать-копать, - дає останні два змахи Крупник і падає на траву.

"Бірки" зайняли третє місце. Першими стали "Дуби" з того ж села - 15 хв 8 сек. Володимир Ковалик за високу якість роботи отримав спеціальний приз - півлітрову банку меду.

×