Львів'янку 20-річну Вікторію Ладур півтора року тому звільнили з кафе. Працювала офіціанткою. Плутала праворуч і ліворуч.
- За спеціальністю я перукар. Ліцей закінчила 2009 позаторік, тоді ж мене запросили працювати в одну кафешку. Пропрацювала там офіціанткою трохи більше тижня. Коли казали нести замовлення на другий правий столик - я несла на другий ліворуч. Шеф мужньо терпів незадоволених клієнтів. Але одного дня зірвався і звільнив мене. Ніколи не думала, що плутанина зі сторонами так позначиться на моєму житті.
Якось йшла на вечірку. Усе переплутала - казали звернути направо, пішла в протилежний бік. Прийшла на кладовище - завернула не в ту вуличку. Було страшно, подзвонила друзям. Вони прийшли і забрали мене.
Аби не плутатися, почала робити позначки на руках. На правій пишу велику літеру "П", а на лівій - "Л"
Найбільше незручностей через мою дезорієнтацію мають туристи. У Львові часто запитують, як пройти в якесь місце. Я вказую їм шлях, але чомусь майже завжди - у протилежному напрямку. За кілька хвилин до мене доходить, що показала невірний напрямок. Але доганяти вже пізно. Спочатку через то трохи мучила совість. Тепер це минуло.
Плутаю ліву і праву сторони з дитинства. Почалося це у школі, найбільше потерпала на уроках фізкультури. Коли наказували бігти вправо - робила навпаки. Раз добряче гепнулася головою об стіну, бо різко і неправильно розвернулася за командою.
Учителька привчала мене правильно розрізняти сторони. Казала, аби я запам'ятала назавжди: серце у мене ліворуч, а пишу я правицею. Але потім весь час це забувала. Добре, що однокласники з мене не сміялися. У нашому класі була дівчинка, яка не розрізняла живота й спину. То всі жарти перепадали їй.
Ні в кого у сім'ї такої проблеми нема. Мама ставиться до цього з гумором. Каже, в кожній родині не без приколів. Та і я не хочу пертися проти природи. Раз таке вже є, то нехай собі буде.
Останнім часом, аби не плутатися, почала робити позначки на руках. На правій пишу велику літеру "П", а на лівій - "Л". Деколи допомагає.
4 
35413
Комментарии