"Ляпис Трубецкой"

Тур із новим альбомом "Веселые картинки"

20.02 - Одеса

22.02 - Дніпропетровськ

23.02 - Луганськ

25.02 - Запоріжжя

26.02 - Донецьк

27.02 - Харків

28.02 - Миколаїв

Сергій МІХАЛОК, 39 років, лідер гурту "Ляпис Трубецкой"

Назвали альбом на честь журналу "Веселие картинки". Я ж - хлопчик із радянського минулого. Ходив на станцію юних техніків, у радіогурток, займався випалюванням, авіамоделюванням. Передплачував журнали "Пионер", "Наука и жизнь", "Юнный натуралист", "Юнный техник". Сучасним дітям усе це заміняє комп'ютер. Брак іграшок ми компенсували фантазією, робили своїми руками. Коли ходив до музичної школи, мені сильно влетіло від батьків за те, що ховав у піаніно рогатку. Але ніколи не стріляв по птахах і котах. Тільки по консервних банках і лампочках.

Попередні диски - трилогія "Капитал"-"Манифест"-"Культпросвет" - агітбригада в рамках сучасної попкультури. Це такий тоталітарно-маскультовий прийом: лозунги, марші, паради, епатаж, широкі жести. В новому альбомі багато пов'язаного з теологією, езотерикою, внутрішнім світом. Нас цікавить, чи зможе людина зберегти в собі щось героїко-романтичне в сучасному стрьомному цинічному світі з його бурлескним мас-медійним простором.

У приспіві пісні "Я верю" є слова: "Я верю в Иисуса Христа, я верю в Гаутаму Будду, я верю в пророка Мухаммада". Не сказав би, що вона смішна, скоріше дитячо-наївна. У релігійних війнах загинуло більше, ніж за нафту, золото й кордони. Ми з ненавистю кидаємося одне на одного, хоча істини з древніх манускриптів, за які б'ємося, говорять про  взаємоповагу. Вірю, що істина не в одній частині древніх сакральних знань, а в панорамному огляді. Співаю про ці складні речі у формі простої дитячої лічилки.

У дитинстві жоден російський хлопчик не почав би бійку зі шведським, щоб довести що Ілля Муромець є, а Карлсона немає.

До себе варто ставитися іронічно. Треба позбутися твердих і чітких переконань. Еволюція - це сумніви. Прогрес рухають Альоша-Почемучка і Незнайка. Пафосні знайки і політикани з чіткими формулами якраз і завдають найбільшої шкоди. Треба побільше інтуїції, частіше згадувати дитинство, юнацькі сни, красивих людей. Мені подобається пейзаж соснового лісу, а хтось каже, яка прекрасна машина Феррарі. Ну, я посперечався б. Найкривіша північна берізка красивіша.

Спостерігаю, як Білорусь перетворюється на фантасмагоричну країну. Така квітуча і процвітаюча на плакатах і у промовах. Знову звучать воєнні марші, багато гучних слів, цензури, чиновників, міліції, криміналу, нуль вільного мистецтва. Білорусь у цьому плані - уже не дзвінок, а набат. На події в Білорусі слід звернути увагу всім думаючим людям, тому що все повертається. Ми не знайшли ідентифікацію та економічну формулу успіху. Виявилося, що об'єднавчий напрям - пов'язаний із радянським окультним минулим.

В одній із пісень співаю, що всі істини є в букварі й дитячій книжці-розмальовці. Всі діти на планеті можуть між собою дружити. Чому коли ми виростаємо, найбільше бачимо одне в одному погане? Треба залишатися дитиною. Ця дитина повинна диктувати нам поведінку. Тоді все буде правильно і красиво.

×