- На пляж беру майже два літри води, півкілограма персиків, рушник і підстилку. Як покладу ще велику розумну книжку, то сумку підняти не зможу. Доводиться читати жіночі романи, бо вони малі й тонкі, - каже пенсіонерка 60-річна Наталія Бантуш. Вона лежить на піску, поруч роман російської письменниці Дарії Донцової "Попелюшка в шоколаді". - Написаний легко, і в голові після прочитання нічого не лишається.
Чоловік у чорних плавках лежить, підклавши під голову пляшку з водою.
- Як приходив на пляж із друзями, то на читання часу не вистачало, - закидає ногу на ногу, прикриваючи рукою очі від сонця. - Сьогодні тут сам, тому з полиці взяв першу-ліпшу книжку, роман Бориса Акуніна "Пелагея". Для пляжу згодиться.
Професор Віктор Герасименко, 56 років, та аспірант столичного університету ім. Шевченка 23-річний Денис Поліщук, лежачи на піску, пишуть наукову статтю зі статистичної механіки.
- Я закінчив КПІ, зараз навчаюся в аспірантурі. Щоб отримати допуск до захисту кандидатської роботи, треба надрукувати три наукові статті. У мене вже п'ять вийшло.
Віктор Іванович тицяє пальцем у папери, вказує на помилки. Підводить голову й каже:
- Як така спека стоїть, то де можна працювати, як не на пляжі? У такому красивому місці біля славної ріки Борисфен не тільки легше працюється, а й живеться.
2 
35413
Комментарии