Щоб не загубити жодних доказів слідства у справах Майдану, треба зберегти кістяк слідчих, які працюють зі справами вже не один рік. Однак зараз це під загрозою.

Про це розповіли розслідувачі та потерпілі учасники тих подій під час Національної правозахисної "неКонференції" 10 листопада, організованої "Центром громадянських свобод" та "Правозахисним порядком денним".

"Справи Майдану, до того як консолідовано потрапити до управління спецрозслідувань, пройшли тернистий шлях від районних управлінь відділків поліції, з інших підрозділів головного слідчого управління, - розповідає Юлія Малашич, прокурор Генеральної прокуратури України. – І на кожній із цих стадій було ініційовано ряд кримінальних проваджень за фактами зловживань, службової недбалості через втрату речових доказів, коли замість доказів були порожні аркуші паперу. Тому зараз відбувається інвентаризація всіх справ".

Щоб уникнути втрат доказів слідства, правозахисні громадські організації пропонували, аби в ДБР за конкурсом набрали слідчих, які вже мають досвід розслідування цих справ, пояснила адвокатка Небесної Сотні Євгенія Закревська.

"Ми працювали над забезпеченням переходу слідчих, які протягом всього цього часу розслідували справи Майдану, до ДБР, щоб вони стали тим кістяком нового управління. Керівник ДБР Роман Труба сформував відділ з людей, які точно не займатимуться справами Майдану. Не здатні, не готові приймати їх, не хочуть, не можуть фізично, бо не звільнені від інших справ. Коли депутати не проголосували за зміну до Закону України "Про Державне бюро розслідувань" в останній тиждень перед тим як Генеральна прокуратура втратила свої функції, перед 20-м листопада, тоді вже було зрозуміло, що взагалі не проголосують. Річниця подій – єдиний час, коли згадують про справи Майдану. Якщо зміни не внесли під 21 листопада – тоді це робитимуть під 20 лютого. Це запізно. 20 листопада – критичний термін, оскільки до першого січня у нас лишається трохи часу, коли можна перевести слідчих і прокурорів у це нове управління. А це означає, що всі неперепризначені будуть звільнені або переведені в регіональні прокуратури. Тобто ми втратимо цей наш кістяк слідчих, які не один рік працювали зі справами Майдану. Його вже зараз майже немає. Тому голодування було відчайдушним кроком, який поки що призвів лише до голосування за законопроект у Раді тиждень тому", - розповіла Закревська.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Адвокат родин героїв Небесної сотні голодує 3 доби. До неї приєдналися двоє активістів

Зараз захисники справ Майдану чекають підпису президента, який на сьогодні вповноважений змінювати та затверджувати структуру ДБР. Він фактично впливає на створення у цій структурі управління з розслідування справ Майдану.

Інша причина затягування розслідування справ Майдану – брак суддів, які свідомо їх уникають, про що розповів Віталій Кузьменко, учасник і потерпілий під час подій Революції Гідності.

"Судді не хочуть брати майданівські справи, тому що десь там замішані їхні колеги. Взагалі це гучні справи, а судді не дуже люблять зайвий раз "світитись". Тому вони намагаються або не брати справи, або від них потім відійти. Тому навіть якщо і збереться засідання – кожне наступне відбувається із проміжками у місяць–півтора", - пояснив він.

Однак, за словами іншого учасника дискусії Сергія Горбатюка, колишнього керівника Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, частина працівників правоохоронних органів змінилася "за совість" саме завдяки справам Майдану.

"Розслідуючи майданівські справи, де люди загинули за те, щоб змінювалась правоохоронна система, не можна було не змінюватись самим. В нашому підрозділі, зокрема, крім самого розслідування, відстоювали, захищали право діяти за законом. Писали десятки скарг, якщо в розслідування втручалось керівництво Генеральної прокуратури, якщо забирали справи. Раніше такого не було. Нинішнє керівництво фактично, ліквідувало підрозділ, який намагався жити за новими правилами", - розповів він.

×