Москві потрібна чергова війна

Кремль, завдяки агресії в Україні, мав найдовший період довіри

43% росіян готові проголосувати на президентських виборах за Володимира Путіна знову. Таку цифру на початку серпня видав російський Фонд "Общественное мнение". Це найнижчий показник підтримки, як пишуть ЗМІ.

Поки що зарано очікувати на руйнування режиму. Рейтинг Путіна відносно стабільний. З липня минулого року коливається у межах 45-49%, відповідно до опитувань того ж Фонду.

Водночас кількість росіян, які вважають, що країна рухається у неправильному напрямку наблизилась до кількості тих, що вважають напрямок правильний, показує "Левада-центр". Ця проблема постала з середини 2018 року. Схожою є і зміна довіри до політики Путіна. На першому етапі війни недовіра складала 10-12%, а торік зросла до 30-35%. Зростання недовіри відбувається на фоні зниження довіри: з 88% у 2014-му до 66% нині.

На першому етапі війни недовіра до політики Путіна складала 10-12%, а торік зросла до 30-35%

Фактично, з початку 2014 року до середини 2018-го Кремль, завдяки агресії в Україні, мав найдовший період довіри. Висновок цілком логічний – Москві потрібна ще одна військова агресія для того, щоб здолати це падіння. Питання у тому, коли вона відбудеться.

Попередні рейтинги показують, що в такому стані (наближення недовіри і довіри до політики влади) путінська Росія може пробути довгий період – близько трьох років.

Але не будемо забувати про дві важливі дати: 16 травня 2020 року – офіційне двадцятиріччя правління Путіна. І 2021 рік – вибори до Державної Думи. В обох випадках рейтинги довіри будуть важливими для системи. У першому – для звітності. Звичайно, під цю дату видадуть "дослідження" повністю підконтрольного Кремлю ВЦИОМ, який і так підлаштовує методику під необхідні результати. З другою датою складніше. Бо сфальсифікувати 100% підтримку на виборах неможливо навіть у Росії. Подивіться на протести проти зняття незалежних кандидатів у Москві. Більше того, саме з виборів у Думу розпочалась агресивна політика Росії. Агресія на Тузлу в 2003 році дозволила мобілізувати електорат на імперських настроях.

З виборів у Думу розпочалась агресивна політика Росії

У наближені цих дат варто відслідковувати ставлення росіян до сусідніх країн. І якщо воно піде на різке зниження, то ризики військового вторгнення зростатимуть. Але військове вторгнення – це лише лікування симптомів, а не хвороби системи. Та і після кожного загарбання витрати для бюджету зростають – на утримання окупованих територій. Це розуміють у Кремлі. Але залежність власного соціального забезпечення і агресивної політики своєї держави поки що не дуже розуміють росіяни. Чиї протести, до речі, розпочались саме з реформування пенсійної системи.

Богдан Петренко, для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Антон Мороз Фахівець із соціальної роботи ГО "Форпост"
Іраклій Джанашия Експерт з питань національної безпеки та оборони України в UIF
Наталія Лелюх Лікар акушер-гінеколог
Остап Яриш Журналіст української служби "Голосу Америки"
Наталя Д'ячкова Директор юридичної компанії "Скарга"
Погода