Володимир Волков
Український громадський та політичний діяч, Голова державного комітету рибного господарства України. Активний учасник подій на Євромайдані та один з ініціаторів відновлення Національної гвардії України та Української військової організації.
08.05.2015
460

Скільки ще треба смертей до реформ МВС?

Національна Поліція місцевого самоврядування – правозахисний орган місцевих громад та органів самоврядування, діяльність якого здійснюється на громадських засадах, на території визначеною громадою, i може утримуватися за рахунок їхніх коштів, місцевого бюджету або ж інших фінансів, що не заборонені діючим Законодавством. Діяння НПМС направлені на забезпечення захисту та охорони прав і свобод громадян та громадського порядку на території,села, селища, міста, округу. (1)
Якщо посилатися на історію, то створення поліції відбулося ще після Великої Жовтневої Соціалістичної Революції 1917 року, коли нова більшовицька влада, потребувала захисту. Тоді перед народним добровільним правозахисним ополченням (міліцією) ставили інші завдання – захист інтересів нового ладу(тобто власних амбіцій). На сьогодні ж система захисту тогочасної влади застаріла. Українська правоохоронна система потребує невідкладної реформи, і не такої реформи , яку пропонує згуртована зграя можновладців, в яких і досі вище всього стоять власні інтереси, а такої, яку потребує носій влади – народ. (1.2)
Чітке дотримання законодавства та захист прав і свобод громадян реалізує у суспільстві можливості безпечно жити, ростити дітей, мати робочі місця та співіснувати у рівноправ`ї з державними органами управління. Історія та досвід показують, що сьогодні важливо мати закріплене законодавство по всіх сферах життєдіяльності ,особливо це стосується поведінки зі зброєю, (Н А К А З N 622 від 21.08.98 Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів.). Весь світ живе за законодавством, ми ж лише за якимись внутрішніми інструкціями, хоча у нас є дуже хороший проект закону за європейськими стандартами. (2)
Жандармська система сьогоднішньої країни почала своє існування з часів переформування у березні 2014 року внутрішніх військ України на Національну гвардію України (нашвидкоруч переробивши закон про жандармерію). Верховна Рада України перехопивши ініціативу у "батьків - засновників, 29.01.2014 Український дім заснування Національної гвардії України" (3) ухвалила вже свій закон перефарбування "внутрішніх війск"! Влада намагається "старі" правоохоронні органи, "внурішні війска", "беркут", "Сокіл", "Грифон", "Тітан" перевести у шляхетні силові структури шляхом зміни назви, не змінюючи докорінно жандармської суті бандитського режиму Януковича. Призначивши декилька безпринципних майданівців (нажаль це є великим недоліком нашої ментальності) на високі посади в МВС, створили міф про входження підрозділів самооборни Майдану в систему МВС, при цьому не викоренивши корупцію, бюрократію та, саме головне, радянську бандитську ідеологію старого режиму. До речі, нині діючого міністра на Майдані ніхто не обирав!!!
Суспільству був запропонований ще один "фейк" під назвою "реформа за грузинською моделлю". Нам навіть демонстрували яскраві приклади та яскравих реформаторів в образі Чарівної Дівчини із Грузії з великим досвідом кардинальних реформ, але, нажаль, це виявилося лише "понтами" для хохлів. Їхня помилка полягає в тому, що вони не усвідомлюють, що ми уже давно є українцями і така поведінка є не прийнятною для нашої держави та нашого майбутнього. Нам, українцям, потрібні не "фейкові", а реальні реформи!
У зв'язку з некомпетентними (а може і навмисимин) рішеннями влади в результаті неякісно побудованої правоохоронної системи країни, стаються трагічні випадки. Яскравим прикладом є недавній випадок розстрілу міліціонерів, колишніх працівників "Беркута" - Юрія Романенка та Юрія Христенка. (4) Їх справедливе звільнення та покарання зразу після подій Майдану залишило би їх живими. Нехай з ув'язненням, зі справедливою карою, але ЖИВИМИ! Наскрізь прогнивша система МВС, захищаючи свою корупційну модель існування, видає нам версію вбивства міліціонерів як працівників, що загинули під час виконання службових обв'язків від рук бандерівців, націоналістів, навіть з натяком на нацизм ( в яких нібито була знайдена нацистка атрибутика). Насправді ж беркута - це ті кати, які калічили мирних активістів Євромайдану та Автомайдану. Фактично, хлопці, які розстріляли патруль МВС, діяли за розумінням , що виконують завдання, які стоять перед АТО . Напевно, дії міліціонерів, їх поведінка, була за стандартами (старої - нової) - існуючої системи. Тому їхні смерті в більшій частині - це відповідальність псевдореформаторів МВС.
Українське суспільство вже давно вимагає реформи правоохоронних органів в Україні, проведення якої підтримується на міжнародному та національному рівнях. Для нашої держави вкрай актуальним є подальший розвиток і вдосконалення системи громадської безпеки населення, як основа будь-якого соціального проекту. Але доктрина розумної безпеки (SMART -SECURITY) нашої держави за весь цей час після Майдану, на жаль, проявляє лише свою недієздатність. Перед суспільством все нагальніше постає питання: "Ці дії помилкові чи навмисні?" Не одне з профільних міністерств (МО, МВС, СБУ, ДФС) не може виконувати за "сучасними стандартами" обов'язків та функцій на них покладених. Впоратися з цим всім держава буде здатна лише в разі системних реформ у всіх сферах та глибинної консолідації нації. У разі винекнення твердої політичної волі та ініціативи громадськості направленої на розвиток та реформи, ми зможемо побудувати ту Україну, за яку ми стояли на Майдані! (5)

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Оксана Коваль Приватний підприємець, живе у Хорватії
Олена Виноградова Правовий аналітик, мешкає у Швейцарії
Ксенія Туркова Журналіст Української служби "Голосу Америки"
Ігар Тишкевіч Експерт програми "Міжнародна і внутрішня політика" UIF
Мирослава Ґонґадзе Головний редактор і керівник Української служби "Голосу Америки"
Погода