Де були ці шахтарі, коли я мерз на майдані?

Відразу зазначу: людині, яка пережила майдан від першого дня до розстрілу Небесної сотні, свобода вільного зібрання та висловлення свого протесту будь-якій владі – як ковток повітря. Я завжди був і буду серед тих, хто захищає свої права, публічно висловлює свою думку, своє бачення, вимагає поважати себе.
Але останнім часом в Україні піднімає голову псевдо громадськість, дуже часто здійснюються маніпуляції з громадською думкою. І на жаль деякі "народні" мітинги та маніфестації – це плювок в мою душу. Це спотворення святого права ПРОТЕСТУ і я мовчати не буду, бо огидно це все. У мене пам'ять не коротка!
Сьогодні в Києві відбувся зїзд шахтарських профспілок, який скликав відомий профспілковий діяч Волинець. До цієї особистості у мене вже назбиралось чимало претензій та запитань, але зараз не про це.
Після офіціозу, який здається був лише преамбулою або навіть ширмою, шахтарі рушили до Кабміну, ВР та АП. Там, розгорнувши припасені плакати почали стукати касками. Що вимагали? Та звісно що – грошей.

Мовляв давайте все до копійки зароблене, ну і підвищуйте ставки, панове! А то ми, мовляв, зараз замутимо вам "майдан 3.0"! Не обійшлось без сутичок, заздалегідь навчені провокатори навіть посунули битись з охороною поблизу АП.

Звісно все це робилось задля "правильної картинки" – тут сумніву у мене нема. Бо один ватний ресурс відразу написав, що "возмущонниє шахтери прорвали оборону администрации парашенка" - а далі пішло та поїхало з передруками…


Але де ж ці шахтарі були рік тому – взимку на майдані, наприклад? Коли ми чекали їхньої підтримки? Чого тоді не стукали касками під АП, де сидів Янукович? А я вам відповім – бо вони тоді злякались, бо тоді Ахметов щедро годував їх на своїх шахтах, а тепер корм закінчився... А тепер можна вийти, помітингувати, "законні" права захистити! Це все я називаю просто - профспілкова проституція.
Чому ж тоді ви, панове шахтарі, рота свого не відкривали? А – пардон, відкривали. Кричали – "уйдітє с майдана, бєздєльніккі"!
Чому ж ви тоді не збирались і не їхали автобусами на Київ? А – пардон, їхали, але не Грушевського, під кулі, - а на "антимайдан", у Маріїнський парк – бухати і засирати його…

Тому робіть висновки, друзі. Не кожен народний мітинг – народний…

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України
Олег Романчук Публіцист
Володимир Ярославський Шеф і керуючий партнер ресторану "Lucky"
Ольга Айвазовська Голова громадянської мережі "Опора"