Крим законсервувався у Радянському совку. Законсервовані люди, що тут мешкають, політики, маленькі радощі життя.

Я в Алушті. Вдруге в житті. Перший раз була на відпочинку, зараз - на навчанні. Після перших відвідин божилася, що туди більше не поїду. З нас здерли шалену плату за квартиру, потім дізналася, що сусіди по кімнаті платять набагато менше. Я отруїлася в їдальні, а по дорозі в Ялту мене висадив з авто чоловік, який підвозив. За політичну дискусію. Пляжі в Алушті платні і їх обмаль. Пісок з окурками, кульочки в морі, пахлава медова і бички у торгашів, які переступають через лежачі тіла, струшуючи пісок з в'єтнамок на тіло. Враження залишилися гнітючі. Мені Алушта нагадала львівський мікрорайон Сихів, лише з морем.

За п'ять років Алушта не змінилася. Те ж саме брудне від сміття море. Кабаки прибережні покращили сервіс. Повставляли металопластикові вікна, обновили меблі, офіціанти частіше посміхаються. Але залишилися всі атрибути радянської столовки – умивальничок при вході із вічно вологим рушником і шматком рожевого мила, який плаває в мильничці.

Звісно, для іншої категорії клієнтів – європейський сервіс. Але інша категорія не їде в Алушту. Інша категорія не їде взагалі в Крим. Бо навіть для них задорого і нецікаво. Сім днів у найкрутішому парку-готелі із дворазовим харчуванням – від 5 тисяч гривень. Місцеві підприємці кажуть – сезон починається, але заробітку катма. І ціни низькі – всього 150 грн. за койко-місце в кімнаті, 300 на двох в квартирі з хазяйкою, 500 – будиночок чи квартира. Обід від 60 гривень.

Йду по вечірній набережній. Вона схожа на Ялтинську, тільки трохи бідніша. Зміни є. Берег пляжу став ще меншим, і то під час відливу. Можна поставити всього два лежака уздовж. Більшість пляжів закриті на замок, деінде колючий дріт або обмазані солідолом дроти. Найбільший міський пляж брудний і неприємно пахне від водоростей і медуз, які розкладаються.

Прокат роликів змінився на прокат сігвеїв, автомати, з яких можна було витягувати м'які іграшки на автомати для вимірювання сили. Раптом бачу те, що бачила п'ять років тому. Чоловік із орлом. Тоді я фотографувалася з цим птахом. Зараз він понурий, пір'я тьмяне. Абсолютно ручний – байдужий. Тоді він намагався мене клюнути та вирватися. Та і чоловік спився, не зазиває туристів. Фото з орлом подорожчали. 15 замість 5 гривень. Інфляція.

Стало сумно. Йду назад в готель по набережній Алушти під супровід караоке і радянських пісень. Не чути шум моря. Крим вже не той - неправильно казати. Крим той що й був.