Ольга Мартинюк
студентка Києво-Могилянської академії
30.06.2014
1478

Досвід Німеччини у сфері освітньої політики

З 1 по 7 червня ми, студенти Києво-Могилянської академії та Академії державного управління при Президенті України, мали можливість побувати в Німеччині і зустрітися з німецькими експертами за підтримки Фонду Богдана Гаврилишина в рамках проекту "Молодь змінить Україну". Однією із зустрічей був візит до DAAD - це організація, яка займається академічними обмінами. Про враження від зустрічі розповім нижче.

Для початку скажу в загальному про систему освіти в Німеччині. Тут слід пам'ятати, що Німеччина є федерацією, а сфера освіти належить до відання федеральних урядів, тому система середньої освіти в кожній федеральній землі є різною. До 6 років діти відвідують дитячий садок (Kindergarden). Наступним етапом є Grundschule, тобто початкова школа, навчання в якій триває від 4 до 6 років.

Після закінчення початкової школи діти можуть вступити до Hauptschule, Realschule, mnasium. Інколи розподіл по школах здійснюється на основі успішності учнів, інколи батьки самі обирають, яку школу їхня дитина буде відвідувати. Часто ставиться під сумнів ефективність наявного розподілу, оскільки в такому ранньому віці не завжди можна визначити потенціал дитини. Найменш престижними є Hauptschule, які орієнтовані на підготовку до робітничих професій. Після закінчення випускники отримують Hauptschulabschluss – це атестат, з яким можна вступити до Berufsschule(аналог наших професійно-технічних училищ).

Закінчення Realschuleнадає більше перспектив, хоча б навіть тому, що це дає можливість продовжити навчання в mnasium, а потім відповідно і в університеті. Також вони можуть обрати навчання в Fachoberschule (щось на кшталт наших технікумів або коледжів).

Оцінювання відбувається за 6-бальною шкалою, при чому 1 – це найкраща оцінка:

1 - sehr gut (відмінно)

2- gut (добре)

3 – befriedigend (задовільно)

4 – ausreichend (достатньо)

5 – mangelhaft (незадовільно)

6 – ungenügend (недостатньо)

Найпрестижнішою школою вважається mnasium, після закінчення якої можна здати екзамени (Abitur), які надають право вступу в університет. Досить цікавою є процедура проходження Abitur, як я уже зазначала, сфера освіти входить до компетенції регіональних урядів, тому міністерства освіти кожної землі готують власні завдання до іспитів, які спрямовані на виявлення аналітичних здібностей. Після цього екзаменаційні питання надходять в кожну школу, де зберігаються у сейфі або передаються під охорону поліції. Екзамен приймає два вчителя, у випадку, якщо вони не можуть дійти згоди щодо результату екзамену, то постає необхідність залучення ще третього вчителя. В сучасних умовах в Україні навряд чи можна запровадити таке, адже рівень вимог щодо учнів, наприклад, в невеличкому селі на Вінниччині є набагато нижчим за рівень вимог у столичних школах.

Окрім того, зараз уже стають популярними Integrierte Gesamtschule, які поєднують в собі Hauptschule, Realschule та Gymnasium, тобто учні з різним рівнем успішності навчаються під одним дахом. Поділ на ці три групи шкіл до цього часу підтримують консервативні кола, проте чи дійсно потрібна така система варто задуматися.

Станом на 2011 рік за даними Міністерства освіти Німеччини в Hauptschule навчалося 15,3%, Realschule - 24%, Gymnasium - 36,2%, integrierte Gesamtschule - 11,2%.

Вища освіта в Німеччині теж має свої особливості. Вищі навчальні заклади поділяються на шість типів: університети, технічні університети, університети прикладних наук, коледжі, що спеціалізуються на мистецтві, теологічні коледжі і приватні університети. Всього в Німеччині 381 ВНЗ, для порівняння в Україні їх зараз близько 800, хоча кількість населення України майже в два рази менша.

Тепер перейдемо безпосередньо до DAAD. Ця організація була заснована в 1925 році, відновлена в 1950 році, і є найбільшою структурою, яка займається міжнародними обмінами студентів та науковців. Центральний офіс знаходиться в Бонні, також є окремий офіс в Берліні та 15 регіональних офісів і 55 інформаційних центрів. Основними цілями діяльності є підтримка молодої еліти закордоном та в Німеччині, співпраця в сфері освіти з розвинутими країнами, підвищення інтересу іноземців до німецьких вузів і наукових організацій, підтримка німецької мови та культури.

Фінансуванням DAADв основному займається Міністерство закордонних справ (43% у 2013 р.) та Міністерство освіти (23% у 2013 р.), також частину фінансування бере на себе ЄС (14%). Минулого року близько 50 тис. іноземців та понад 36 тис. німців взяли участь у програмах академічних обмінів. За 2013 р. 1365 українців мали змогу взяти участь в програмах, організованих DAAD. До речі, українці знаходяться на шостому місці за кількістю іноземних студентів в Німеччині після Китаю, Росії, Польщі, Болгарії та Туреччини. В основному бюджет організації напрямлений на стипендії для PhD та здобувачів освітнього рівня "магістр" (70,5%), а також на програми для випускників (18%).

Як на мене, німці вдало змогли знайти шлях для підтримки своєї культури та освіти за допомогою такої установи. Головне в цьому, як бачимо, вдале сприяння держави та бажання досягти успіху.

Окремо хочеться сказати про галерею DAAD, яку нам теж вдалося відвідати. В той час там проводилася виставка "TheUkrainians", присвячена останнім подіям на Майдані. Нас приязно зустріли та вислухали всі наші думки та спогади як очевидців цих подій.

Загалом нас прийняли тепло та щиро. Окрема подяка Даніелю Цімерману за надану інформацію, Беттіні Кляйн за проведену екскурсію по галереї та Фонду Богдана Гаврилишина за надану можливість.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Юлія Дукач Аналітикиня проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України
Олег Романчук Публіцист
Володимир Ярославський Шеф і керуючий партнер ресторану "Lucky"