Гасло "Усьо будєт Данбас!" скоро лунатиме у Львові і Києві?
Не думав, що доживу до того дня, коли буду прокидатися серед ночі, і, першим ділом, відкривати Інтернет в пошуках новин з фронту.
XXI століття… Світ наскрізь інформаційно пронизаний настільки, що одразу дізнаєшся, що де трапилося і по чому долар в Африці чи Болівії. Це я до того, що просто не розумію, як можна зараз зомбувати цілі народи. І частини одного народу. Дивлюсь в перекошені від ненависті обличчя "сепаратистів", які плюються словами про "фашистів", "бандєравцев", і "правасєкав", і не розумію, як їх вилікувати від цього вірусу?
Ну от уявімо, що раптом назавтра ми прокинулися, а озброєних ополченців-терористів-реконструкторів-казачков немає. Зникли. Перша думка - Слава Богу!
А потім друга - а як же нам далі жити з натовпом людей, які ненавидять українців?
Цією ненавистю заражені навіть діти. Бачив ролик, на якому малишня лазить з колорадськими стрічечками на брудних футболках і розказує про українців-фашистів.
Що воно розуміє? Що воно знає? Але переконане, що українці - вороги. Зараз, коли струмочками і річечками тече потік біженців з республіки Лугандонії, все частіше задумуюсь, а чи варто їх приймати? Я не звір і розумію, що люди тікають від біди та війни. Але чому вони тікають не в омріяну Російську Федерацію, не до саатєчєствєнніков в Тулу і Рязань, а чомусь неодмінно до Львова, на крайній випадок до Києва? Тут же всі "бандьоравци-хвашисти"? А на сепаратистських мітингах вони дерли горло вигукуючи "Ра-сі-я!!!Ра-сі-я!!!". Чому вони втікають не в Сибір, де діє програма переселення саатєчєствєнніков, а до ненависних українців?
То що принесуть нам ці вимушені переселенці? Свою ненависть і "Ра-сі-я" вони тягнуть із собою до нас.
Буду щасливий, якщо помиляюся, і такі особи скоріше виняток. Але вже сьогодні читав про підтвердження своєї думки. Біженці з Лугандонії у Львові не бажають спілкуватися із львів'янами українською мовою і відверто розказують, які хороші і порядні "ополченці проти фашизму у Слов'янську і Горлівці" і як треба поважати їхній "руській мір".
Гасло "Усьо будєт Данбас!" скоро лунатиме у Львові і Києві на нових антиукраїнських зборищах? Я з жахом думаю, як на моїй рідній Черкащині з'явиться донецько-луганський анклав із біженців з Луганська, які принесуть із собою "руській мір", а згодом сепаратизм, "ополченців" із колорадськими лєнточками і, згодом, розпороті животи українських патріотів.
Може новому президенту варто домовлятися не про поступки сепаратистам, а про переселення носіїв руського міра в руській мір?
