Сторічний трамвай оцінили у 64 гривні
У Вінниці шукають спонсорів на реконструкцію 100-річного трамваю російсько-бельгійського виробництва "Нівель". Нещодавно історичний вагон виявили на території колишнього піонерського табору імені Юрія Гагаріна члени місцевого клубу любителів транспорту "1000 мм". Себе так назвали, бо трамвайна колія має таку ширину.
- Ходили до начальника вінницького трамвайно-тролейбусного управління Володимир Бугайчука. Хочемо відремонтувати єдиний у місті німецький трамвай моделі "Гота" 1957 року випуску. Під час розмови Володимир Іванович пригадав, мають ще один списаний старовинний вагон, - розповідає керівник "1000 мм" 32-річний Олег Матюхов.
Члени клубу поїхали до села Коло-Михаїлівка Вінницького району до табору, який знаходиться у лісі.
- Почали роздивлятися вагон. Спочатку думали, що це "С-900" виробництва Київського заводу імені Дзержинського. Коли почали перевіряти по старовинним фотографіям, з'ясували, що це "Нівель" перших серій 1911 року випуску! - продовжує Матюхов. - Вірогідніше, що в світі більше не збереглося жодної моделі "Нівеля" і наш трамвай єдиний.
За документами, 9-метровий вагон синього кольору до табору, перевезли у 1970 році.
- Табір припинив свою роботу у 1990-му. Правда, територію й досі охороняють. Сторож каже, колись у "Нівелі" в літній період жили кухарі. Він стояв біля їдальні. Зараз сторож використовує трамвай, як склад. Тримає там всілякий мотлох, - зауважує Олег.
У вагоні до сьогодні залишилося заводське скло і брезентовий дах, у ті часи брезент пропитували смолою, аби не протікав. Каркас стелі виробляли з дерева, дошки пропарювали.
- Тому вони довго не псувалися. Зберігалися також залізні сходи, по яким водії підіймалися на дах. Коли зривався сильний вітер, мотузка з бугелю (пристрій, який знімає напругу з контактного дроту) заплутувалася і зникав контакт. Водію необхідно було лізти та розплутувати її, - пояснює Матюхов. - А ще, софіти збереглися. Це круглі віконця над лобовим склом, у які вставляли різнокольорове скло. По ним люди визначали напрямок маршруту. В темряві можна було з'ясувати, підходить їм трамвай чи ні. В середині були продовжні лавки і поручні висячі. Вздовж даху вагону - білі круглі люстри, схожі на бра. Ті мали красиве скло з візерунками. Їх вже немає.
Трамвай перероблювали. Додали перегородку між салоном та кабіною водія.
- Цікаво, сама кабіна знаходилася разом вхідним тамбуром. У водія кабіни по суті не було, він стояв біля передньої стінки. Пасажири заходили прямо на нього і вже потім проходили по салону. Помітили, що водій стояв, сидіння у нього не було, - підмічає Олег. - Такі тоді були вимоги. Вважали, якщо сяде, то почне розслабитися. Якщо стоїть як вартовий, все буде гаразд.
"Нівелі" з'явилися у Вінниці у 30-х роках минулого сторіччя. П'ять таких доправили з Одеси, коли там перейшли на широку лінію. У Вінниці трамваї їздили з інтервалом до 10 хв. Працювали лише два маршрути. Проїзд коштував 30 коп.
Знайдений "Нівель" працював до 1969-го. Пізніше його перевезли до виробничого складу по вулиці Революційна. У ньому зберігали сіль для посипання колії у зимовий період.
- Ще встиг поспілкуватися з останнім водієм "Нівеля". Працюю водієм трамваю з 75-х років, - каже 67-річний вінничанин Вацлав Черницький. - Володимир Шрамов був сибіряком. Керувати такими трамваями давали лише сильним мужикам. На цей трамвай ставили спеціальні гальмові пристрої - барабанні шкіфи. Ті були ду-у-уже важкі. Напарника Володимир Захарович не мав. Так і проїздив на ньому, поки не списали. Коли відкрили тролейбусний рух, Шрамов перейшов керувати тролейбусом. Його назначили заступником начальника по експлуатації.
Скільки буде коштувати ремонт "Нівеля", учасники клубу "1000 мм" ще не підраховували.
- Але його ще можна поставити на хід! Рама в ідеальному стані. Залізо такої чудової якості, що й досі не поіржавіло, - уточнює Олег Матюхов. - Він й досі рахується на балансі ТТУ. От за останньою інвентаризацією його оцінили в 64 гривні. Але звичайно, що за таку ціну, його продавати ніхто не буде.
Перший трамвай у Вінниці почав курсувати у жовтні 1913 року. Мав один маршрут.
