Свавілля нелюстрованих

Впродовж кількох останніх місяців, життя майже щодня підтверджує тезу що виграна битва ще не є остаточною перемогою. Новітні високопосадовці, вирядившись в шати "неупередженості" й "правдолюбства" чомусь швидко зреклися декларованих на Майдані обіцянок здійснити люстрацію. Час засвідчив, що лишена у спадок з часів комуністичної окупації бюрократія (себто формально суверенізована постокупаційна, постколоніальна адміністрація) та вихована нею суттєво цинічніша та аморальніша зміна, є найбільшим гальмом в справі поступу українського суспільства.

Пристосуванці завжди боялись й ненавиділи принципових і небайдужих. З цієї причини, зайве дивуватись нішнім репресіям силовиків стосовно вчорашніх активістів й учасників акцій спротиву й непокори режимові Януковича. Нова влада так і не наважилась на очищення органів влади від тих, хто ще два і три місяці тому, без найменшого докору суспільства переслідував тих, хто прагнув позитивних змін і реальних покращень. Нинішнє буття, дарує чимало прикладів абсурду й запитань.

В травні 2012-го року, супроти мене було порушено кримінальну справу за факт участі в показовому закритті забороненої постановою Кабінету Міністрів від 15.05.09. зали ігрових автоматів. Подія відбулась в Святошинському районі столиці. В червні того ж року, на працю до прокуратури Святошинського району направляють на посаду старшого прокурора громадянина Брянцева Валентина Едуардовича. Здійснювати "зержавне обвинувачення" на стадії досудового розгляду й підтримки її в судовій залі також доручили йому. Стверджую, що порушень й фактів котрі свідчать про упередженість насправді більше ніж достатньо.

Поведінку Брянцева пояснюю його зоологічною ненавистю до українського протисистемного руху. В період неправедного суду над учасниками акції "Україна без Кучми" (2001-2003) роки, Брянцев був одним з прокурорів обвинувачення. В мережі Інтернет і нині реально відшукати хвацько роздані ним інтерв'ю, в яких він звинувачував громадських активістів в страшних злочинах. Міжнародні правозахисні інституції визнали засуджених за участю Брянцева політрепресованими. Проте Брянцев без найменшого докору сумління продовжує кар'єрний зріст в органах прокуратури.

03.04.14. в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва, за участю більш ніж двох десятків виряжених в камуфляж й бронежилети автоматників, та за підтримки такої ж кількості осіб в цивільному, мене навіть не даючи ознайомитись зі змістом, намагались змусити поставити підписи на кількох аркушах паперу. Таким чином мені пред'являли підозру в участі нібито побиття прокурора Брянцева. Тут же намагались змусити підписати й ознайомлення з клопотанням про взяття мене під варту. Керував всим тим ганебним дійством колега Брянуева Максим Кокоша. Його прізвище нині фігурує в числі осіб котрі були безпосередніми фальсифікаторами кримінальних справ проти учасників Євромайдану. В тому ж списку, є й прізвище старшого слідчого Святошинського РУ ГУ МВС в м. Києві Володимира Коломійця. Заробітню плату він отрмував за збір доказової бази проти обвинувачених Кокошем.

Олесь Вахній

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі