В останні декілька тижнів розмови про війну і армію у всіх на вухах. Про це говорять кругом і всюди, починаючи з кухні і закінчуючи впливовими аналітичними програмами і військовими фахівцями. Ми багато знаємо вже про плюси і мінуси про можливості які так не хочеться використовувати, про те як ми можемо і чи взагалі можемо воювати.

Проте я не про це, мене особисто вразило наприклад ролик-акція про пятигривневу підтримку армії, мовляв настали важкі часи потрібно всім світом по нитці скинутись, адже це наша армія, вона нас захищатиме, тільки що 22 роки робила влада яка не створила потрібної армії? Чому раніш по 5 гривень не збирали? А якщо війна то певне по 100 прийдеться повідомленнями скидатись.

Жодної логіки: ми воювати не будемо, Криму ми віддавати не хочемо, самі також нічого не робимо і чекаємо допоки Росія заговорить Захід. А там також ніхто не хоче конфліктувати з Москвою, тим більше коли цього ніхто не вимагає, а що, грузини змирились віддали Абхазію і Осетію, змириться і Київ, віддасть Крим.

У випадку війни 5 гривень не врятує. І дядько призваний до ополчення, як в середні віки, воювати професійно крім того як окоп копати не зможе.

Солдат, це не однорічна строкова служба з фотографіями і усмішками, це передусім професійний найманий робітник який спокійно, без промаху і вагання вбиває супротивника, який знає що його робота це війна зі всіма її жахами і страхіттями.

Гарантований захист і охорона державного суверенітету це професійна контрактна армія, яка здатна воювати за найновішими стандартами військових конфліктів. І яка не буде при найменшій потребі збирати з населення по 5 гривень.