Уміння говорити правду і називати речі своїми іменами необхідні для існування об'єктивних ЗМІ. У цивілізованому світі канони журналістики вимагають отримання інформації обов'язково з різних джерел і висвітлення подій з різних точок зору для подання більш об'єктивної картини. На жаль, на наших вітчизняних теренах, в умовах нескінченних інформаційних війн, діють інші правила і важко сподіватись на об'єктивність.

У корумпованій наскрізь країні чесність і порядність можна міряти на вагу золота, а брехня давно стала звичним, повсякденним явищем. Своєю схильністю до брехні українці схожі на молдаван, білорусів та всіх інших. Тому давайте не будемо стверджувати, що інші гірші за нас.

Декілька разів збрехав, не знаючи сам навіщо, і дуже швидко формується звичка брехати. Згодом і зовсім забуваєш, де правда. Часто варто зупинитись і замислитись над тим, що ми говоримо або пишемо, наскільки воно відповідає голосу совісті, а не стереотипам.

Отже, вміння говорити правду, а не замовчувати її, – одна з найважливіших людських чеснот, яку варто кожному виховувати в собі. Найкращий приклад правдивості, принциповості та послідовності дає сам Господь Ісус. Він прийшов на землю, аби звільнити людство від рабства диявола, і від слова його осоромилися вороги.

Одна з християнських заповідей прямо говорить про необхідність не брехати. Не брехати – значить бути наполегливим в пошуках правди, не поспішаючи з категоричними ствердженнями.

Корумпованим політикам і користолюбцям брехня вигідна як спосіб прикриття темних справ та відволікання уваги громадськості. Їм варто би знати, що рано чи пізно сумнівна вигода, отримана від брехні, обернеться ще більшими негативними наслідками.

Враховуючи вищесказане, усім вкрай потрібно вчитися не мовчати, а говорити правду. Треба наводити порядок у своєму домі, тому немає сенсу дивитися на сусідів, тим паче – звинувачувати їх у наших бідах.

Звісно, бути чесними і правдивими, а заодно і самокритичними, часто дуже непросто. Для цього потрібні сміливість і принциповість, бажання змінити життя на краще, а особливо – віра в Бога, бо віра завжди є необхідною умовою добрих справ.

Нехай для всіх служать прикладом слова самого Спасителя, який народився і явив себе світові, аби дарувати людству спасіння. Він не гаяв часу і не займався дрібницями, а завжди визначав суть проблем і вказував на шляхи їхнього вирішення.

Подібно до юдеїв, серед українців є свої фарисеї, загрузлі в брехні і лицемірстві. Дехто з них видають себе патріотами, але їхній показний патріотизм не заважає їм залишатися на своїх посадах при будь-якій владі, без особливих на то підстав вважати себе авторитетами і з будь-якої нагоди мотатися до Москви.

Що за сила постійно тягне до Москви лицемірних "діячів", що видають себе патріотами і благодійниками. Що вони забули там, в чужій країні, проблемами якої так палко опікуються, не маючи спокою? Неначе там медом для них намазано.

Коли країна потребує порятунку від численних проблем і негараздів, люстрація й висвітлення брехні сучасних фарисеїв мусять стати необхідними початковими кроками на шляху до створення по-справжньому незалежної України, вільної від всюдисущого окозамилювання, яким народ вже ситий по горло.

Тому працюймо над собою, навчаючись бути принциповими в боротьбі, водночас підтримуючи в собі вогник віри, вкрай необхідний у сучасних складних реаліях.