Хто з нами?

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров'ю

Волю окропіте.

Заповіт

Вчора в Криму викрали чергового активіста. Зона стає дедалі не безпечнішою, тут панують тотальна анархія та безбожність. І не дивлячись на це численні українці, серед яких мої друзі і знайомі все ще продовжують заявляти, що вони за цілісність і таке інше. Знаєте, український народ унікальний.., мабуть найбільш наївний і терпеливий. Це зовсім не погані риси, та притаманні вони мученикам. Сучасна Україна нагадує мені красиву, молоду українську дівчину з карими очима. Вона хоче і намагається бути щасливою, але в неї дуже важка хвороба.. Онкологія. Злоякісна пухлина. Серед читачів, напевно, не багато знайдеться лікарів, та здоровий глузд говорить проте, що треба негайно видалити її, і тоді дівчина заживе повноцінним життям та можливо ще народить синів… кращих синів.

В минулій статті я вже питав, та все ж повторюся: Ну скажіть мені, навіщо нам той Крим? Або той таки дотаційний Луганськ з нерентабельними іржавими заводами, або перекопаний, бандитський Донецьк?

Сьогодні пішов 111-й день Української Революції. За цей час люди на південному сході так і не збагнули її ідей, не почули її голосів. І навіть Небесна Сотня для більшості пустий звук, а для інших то кляті фашисти. За цей час я не побачив нормального спротиву в цьому регіоні, що свідчить або про байдужість, або ж про сприйняття того, що відбувається. Я питаю Вас: у нас демократія? Ну, то нехай більшість і вирішить з ким їй і де бути! Якщо наші силовики вирішили піти шляхом Ганді (хочеться вірити, що це не просто боягузтво), що ж, тоді вихід тільки один – плебісцит. В який спосіб, це вже інше питання. Не маю сумнівів, що навіть забезпечивши чесний і прозорий плебісцит, результатом буде повне і безповоротне відокремлення. Особисто мене такий варіант повністю влаштовує.

Лише уявіть, каже нам Леннон,

Нема причин бути убитим

Й нема за що вбивать

Уявіть, що усі люди

То браття на землі

Можливо я лиш мрійник

Але ж я не один…

Ідеальний світ, утопія. Але це те, чого я прагну, це той шлях яким ми маємо йти. Та подолати його зможуть лише сильні, вірні, освічені та відверті люди. Не має необхідності тягнути за собою тих у кого відсутнє бажання чи розуміння. В наш час інформація доступна кожному, навіть останньому бідняку, треба лише відкрити очі і вуха.