Українське питання

"Все большие империи, объединяющие несходные народы,

могут быть созданы только силой и осуждены погибнуть от насилия"

Густав Лебон "Психология народов и масс"

Зараз усіх свідомих українців хвилює ситуація в країні. Наріжним каменем є питання потенційно можливої анексії українського таврійського півострова, або ж, якщо хочете татарського Криму. Тобто, я хочу сказати, що Крим ніколи не був російським. Тому ці намагання створити міфічне "общественное мнение", що ретельно нав'язується пропагандистською машиною абсолютно безпідставне, хоча як бачимо, дійсно, велика кількість людей підтримує режим, але ми маємо їх пробачити, бо вони просто, скажімо м'яко, неосвічені. Ми всі живемо вибором, і кожен має право дивитись і говорити, що вважає за необхідне. В той же час є думка, що Крим ми вже втратили, що він вже в руках "Собирателя земель русских". Що й казати, коли на межі Криму з Херсонською обл.. вже встановлюється імпровізований кордон.. Але чи варто дуже вже перейматися з цього? Ну дійсно, що є Крим?, ким є населення Криму? Що нас об'єднує? Українці Галичини, Наддніпрянщини, Поділля, Волині, Слобожанщини і Полтавщини та багатьох інших регіонів мають спільну історію, спільні цінності. Із Кримом спільним є лише корупція і бідність. Дозвольте навести уривок з російськомовного видання книги французького філософа Густава Лебона:

"Можно сравнивать расу с соединением клеточек, образующим живое существо. Эти миллиарды клеточек имеют очень непродолжительное существование, между тем как продолжительность существования образованного их соединением существа относительно очень долгая; клеточки, следовательно, одновременно имеют жизнь личную и жизнь коллективную, жизнь существа, для которого они служат веществом. Точно так же каждый индивидуум какой-нибудь расы имеет очень короткую индивидуальную жизнь и очень долгую коллективную. Эта последняя есть жизнь расы, в которой он родился, продолжению которой он способствует и от которой он всегда зависит.

Раса поэтому должна быть рассматриваема как постоянное существо, не подчиненное действию времени.

Это постоянное существо состоит не только из живущих индивидуумов, образующих его в данный момент, но также из длинного ряда мертвых, которые были их предками. Чтобы понять истинное значение расы, следует продолжить ее одновременно в прошедшее и в будущее. Они управляют неизмеримой областью бессознательного, — той невидимой областью, которая держит под своей властью все проявления ума и характера. Судьбой народа руководят в гораздо большей степени умершие поколения, чем живущие"

Виходячи із тих подій, що відбуваються в першу чергу в Криму - предки в нас різні. Та політична пропаганда по суті має доволі обмежений вплив, адже людина висловлюючи свою думку переважно послуговується своєю історичною пам'яттю. Змінити світогляд людини неможливо і ніхто не в праві це робити. У разі якщо і вдасться відстояти Крим, то переважна більшість його населення ніколи в житті не піде на мирову. Треба дивитись правді у вічі: ми не є єдині, в нас не має спільних дотичних точок. Всі межі перейдено, всі мости спалено. То чи варто їх тримати? Нам потрібна Нова Чечня?

P.S.: Ні до чого не закликаю. Висловлюю власну думку. Поправте, якщо не правий.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України
Олег Романчук Публіцист
Володимир Ярославський Шеф і керуючий партнер ресторану "Lucky"
Ольга Айвазовська Голова громадянської мережі "Опора"