Кличко наступає на п'яти Януковичу, Порошенко обігнав Яценюка

Оприлюднена у п'ятницю соціологія показала фаворитів майбутньої президентської кампанії. Янукович потрапляє до другого туру, але подолати його шансів не має.

Якби вибори відбулися зараз, то, за даними СОЦІС та КМІС, у першому турі за нього віддали б голоси 30% виборців. Порівняно з груднем цифра не змінилася – тоді (за даними "Демініціатив" та Центру Разумкова) він мав ті самі 30%.

Що ж до другого туру то Янукович і в грудні програвав майже всім потенційним кандидатам, щоправда з розривом який не перевищував 10%. На сьогодні цей розрив нездоланний. У парі Янукович – Кличко нинішній президент набирає 36%, його опонент – 64%. З Порошенком майже так само: 38% і 62%. Решті кандидатів він теж програє, хоча й з меншим розривом.

Головним соціологічним сюрпризом можна вважати різке зростання рейтингу Петра Порошенка, який, обійнявши друге місце в колі опозиціонерів, увійшов до числа найвпливовіших українських політиків. У грудні він посідав третє місце після Кличка і Яценюка, зараз на порядок обігнав лідера парламентської фракції "Батьківщини". У грудні рейтинг Порошенка вимірювався 10 відсотками, у січні – лютому сягнув 19%. Відповідно, Яценюк втратив три відсотки – з 12% до 9%.

Кличко за місяць теж піднявся істотно – із 22% до 29% і вже наступає на п'яти Януковичу.

Навряд чи когось дивує підйом Кличка та падіння Яценюка.

Вольовий і грізний, Кличко після гарячих подій 19 – 23 січня для багатьох українців став символом революційного опору, "кулаком" розгніваного українському народу. Він – в очах людей – не боїться виходити на барикади, дурниць не робить, закулісних ігор не веде. Та головне, напевне, його харизма. Саме Кличка – великого й авторитетного – українські повстанці воліють бачити своїм лідером.

Яценюк 19 січня перебудуватися не встиг. Обізвав найактивніших борців "провокаторами", нібито розпочав якісь закулісні торги зі владою, та ще і Юлину довіру втратив, яка заборонила йому вести переговори із Януковичем від імені "Батьківщини".

А ось підйом Порошенка виглядає справді феноменальним. Список добрих справ, які демонструє цей політик у революційні дні, доволі великий. Але головне те, що радикалізація частини суспільства, до якої призводять дії влади, посилює позиції "третьої сили" - у нашому випадку поміркованої, але з "правильними" опозиційними установками, – яку представляє Порошенко.

63% опитаних вважають, що для досягнення вимог протестувальники мають сідати за стіл переговорів із владою (на самому Майдані вважають трохи інакше). Порошенко якраз і демонструє готовність домовлятися. Якби не було Порошенка, суспільство б мало його "створити". Він виявився затребуваним.

…Соціологія також зафіксувала незначне скорочення розриву між прихильниками та противниками Майдану. Загалом їх майже порівну – з невеликим переважанням "європейців". У грудні вимоги Майдану підтримувало 50%, не підтримувало – 43%. У кінці січня – на початку лютого, відповідно, 48% і 46%. Не змінилися й зовнішньополітичні симпатії громадян. У грудні вступ до Євросоюзу схвалювали 48%, до Митного союзу – 35%. Зараз за ЄС висловилися 45%, за МС – 36%, ще 10% не прийшли б на такий гіпотетичний референдум. А з тих, котрі б прийшли, 55% проголосували б за Європу, 45% - за Росію, Казахстан і Білорусь.

Нині влада намагається переламати суспільну думку, наділивши Міністерство внутрішніх справ особливим функціями. Органи "правопорядку" не лише зрослися з бандформуваннями й самі вчиняють злочини, а ще й розгорнули активну пропагандистську діяльність. Усі ті заяви МВС про підкидання трупів на місце бійні, самопобиття активістів, розгул "екстремізму" спрямовані на це.

Але соціологія показує, що переламати ситуацію йому вже навряд чи вдасться. Навіть імовірне зростання негативного ставлення до Майдану не додасть очок Януковичу.