Високопосадовці від Партії регіонів та кримські депутати знову взялися за російський варіант нав'язування страшилок про поділ України.

Шкода, якщо цілісність нашої держави зберегти не вдасться. Проте, бажаєте - відділяйтесь! Я краще житиму в маленькій, але вільній країні, не переймаючись майбутнім своїх дітей. І, навпаки, у мене зовсім немає бажання жити у великій, але злиденній державі. Бо в ній економіку пожирає тотальна корупція.

Я не хочу жити у країні, де люди бояться міліції, як в 1990-х боялися бандитів.

Деякі депутати від Партії регіонів щосили кричать: Європа сама перебуває в економічній кризі. Та я мрію жити в такій економічній кризі! Там люди мають непорушні, гарантовані Конституцією права.

Якщо станеться поділ України, він буде подібний до поділу післявоєнної Німеччини. У східній Німеччині усвідомили, що такі ж німці в західній частині живуть набагато краще, і розібрали Берлінську стіну.

Так само й український Схід, порівнюючи пізніше європейське життя Західної України зі своїм (рівень корупції, соціальну складову, рівень освіти, доріг тощо), прозріє й волатиме про возз'єднання.

Але шкода часу, який буде втрачено. Шкода донеччан, яких зомбують із телеекранів провладні депутати непомірними запасами вугілля. Мовляв, "ми цим збагачуємо Україну", "ми - найбільша промислова зона", "ми найбільше платимо податків". Насправді шахти дотаційні. З держбюджету виділяють кошти, аби вугільна промисловість не вмерла.

Упевнений, якби донеччани та кримчани мали можливість проведення чесного референдуму, більшість проголосували б за вступ до ЄС, а не ТС. Бо на підсвідомому рівні розуміють: Москва - це не вся Росія, й рівень життя росіян дуже далекий від європейського. А права та свободи в них взагалі відсутні. Де-юре Росія та Україна - демократичні країни, де-факто - маємо диктаторську владу.

Навіть Майдан вони називають конфліктом між бандерівцями та кримчанами чи донеччанами. Сьогоднішній Майдан - це конфлікт між сліпим віруванням у нав'язану думку та вмінням самостійно мислити, конфлікт між цивілізацією та відсталістю, між відчуттям себе вільною людиною й рабом.

Найстрашніший ворог сьогодення - це мовчазна згода.