Лист до Ярослави з Рейк*явіка
Liebe Jaroslawa,
провінційні трибуни, це ти - про себе?
Ти не вибираєш меншого зла, вибираєш більше зло?
Урапатріотизм є меньшим злом, грабунок шапок є більшим злом.
Ти вибираєш грабунок шапок?
Ти є "так званою нігілісткою" і "маріонетковим трибуном шапкових грабіжників".
Твоєго снобизму (родословна...) недостатньо для того, щоб тобою зацікавилась більшість. Сьогодні більшості - не до тебе та не до інших "демагогів української мови".
Про Державний Гімн України - суворо і строго: за таке і по попці з задоволенням...
Борис Єльцин змінив свої політичні погляди в 1990 році. Я знаю його! Стояв за нього в серпні 1991 під Білим домом в Москві!
Ярослава, якщо коротко - ЗАЗДРИШ! А могла б ... . Але переконувати пересічних якихось 2-3 прохожих поруч з київським Майданом Незалежності не принесе слави!
Ти намагаєшся завоювати свою славу в інтернеті - насміхаючись над "гротескними" студентами на "так званому Євромайдані". Ярослава, тобі потрібна добра слава у комуністки Дадонової?
Ярослава, ти не є українофобкою. Ти просто (скажу на такій любимій тобою "великій та могучій") малолетняя Pubertierende.
Твоє відношення до Майдану нагадує мені moskauer Proleten, які повстання серпня 1991 року в Москві називали "заварушкой".
Ярослава, я розумію твоє неповноліття та не чекаю від тебе зненацька прозріння.
Ти ПОВИННА зрозуміти, що ти не була і не є Блиcкавицею. Але можеш нею стати! Але стань спочатку Хмарою! Стань Темрявою! ("І темрява, залита в світлицю розумів наших..."). Це як у Ніцше: "Ich liebe alle die, welche wie schwere Tropfen sind, fallend aus der dunklen Wolke... Sie verkünden, dass der Blitz kommt!".
ЦЕ СТАЛОСЬ З ТОБОЮ НА ГАЗЕТІ ПО-УКРАЇНСЬКИ!
Люба Ярославо, щиро надіюсь, що вже через рік, ти станеш дорослішою. Прочитай моєго листа знову 01.01.2015. (Буде опубліковано, ймовірно, на моєму блозі).
Alles Gute, mein Schatz!
Freues Neues Jahr!
Dein
Ivan
