КЛИМІВ ІВАН СТЕПАНОВИЧ "ЛЕГЕНДА" Іван Степанович Климів ( псевдо: "Арідник", "Кулїба", "Мармаш", " Лейтенант Євген Легенда", "Семен Судьба") – крайовий провідник ПЗУЗ, мінїстр полїтичної кординації в Українському Державному Правлїннї, ґенерал-полїтвиховник УПА (посмертно). Лицар Золотого Хреста Заслуги (посмертно). Народився 29 жовтня 1909 року в с. Сїлець Сокальського повіту і багатодїтній заможній сїм'ї. Його батько – сільський війт і сьвідомий українець давав дїтям добру осьвіту. Вони всї навчалися в Сокальській ґімназії ( Іван в 1921-1929 рр.). Два брати померли в молодому віцї. Залишилися Іван та Григорій. Вони продовжили навчання на правничому факультетї Львівського унїверситету, адже навчання на цьому факультетї було найдешевше. Вчився Іван відмінно, видїлявся феноменальною пам'яттю, невластивим для його віку мисленням, революційністю. Під час навчання в унїверситетї вступив в ОУН і незабаром став одним з найдїяльнїших провідників орґанїзації на Сокальщинї. Попав в поле зору польської полїції і вже в травнї 1932 р. був арештований і львівський суд винїс йому вирок: шість місяцїв ув'язнення. У 1935 р. Іван Климів – Провідник Екзекутиви Сокальщини, член Крайової Екзекутиви ОУН Північно-Західних Українських Земель (ПЗУЗ) у 1935-1937 рр. В цей час відбув новий термін в Березї Картузькій ( серпень 1935 – сїчень 1936). Климів поставив перед Орґанїзацією завдання "ламати сокальський кордон" і вкривати мережею ОУН міста і села Волинї. Невдовзї цього було досягнуто. Та почалися масові арешти. В лютому 1937 р. був арештований Іван Климів, а 31 серпня 1939 р на судовому процесї, що відбувся в Луцьку, йому дали найбільшу міру покарання – десять лїт тюремного ув'язнення. Рідного брата Івана Климіва – Григорія (1914 р.н.) було страчено поляками в 1938 р. У вереснї 1939 р., пісьля розвалу Речі Посполитої, він вийшов на волю з тюрми м. Сельдце. На Конференції ОУН 10 лютого, яка відбулася в Кракові і на якій відбувся розкол ОУН Іван Климів підтримав Революційний Провід ОУН під проводом Степана Бандери. Орґанїзатор військових курсів ОУН в Кракові (1939-1941 рр.). На початку 1940 р. очолив крайовий провід ПЗУЗ. У груднї 1940 р. змінив Дмитра Мирона на посту провідника Крайової Екзекутиви ОУН на ЗУЗ (сам Климів використовував назву Матїрних Українських Земель (МУЗ), тобто Західньо-Українські Землї, ПЗУЗ і Буковина під радянською окупацією). Орґанїзатор розбудови підпільної мережі ОУН і підготовки повстання проти радянської влади в передвоєнний час. Залучив до ОУН(б) дїячів з Великою України: Пантелеймона Сака і Йосипа Позичанюка. Пісьля проголошення Акту Відновлення Державности України, Іван Климів, який з своїми бойовими віддїлами перебував на Золочівщинї, був викликаний до Львова де зай-няв пост мінїстра полїтичної координації. 1-го липня 1941 р. проголошує себе Начальним командантом Української національної революційної армії (УНРА) і займається її розбудовою. За липень-серпень 1941 р. підроздїли УНРА чисельністю 3-4 тис. чол. Було створено приблизно в 15 населених пунктах Західної України. За відмову відкликати "Акт Відновлення Державности України", 5 липня 1945 р. було арештовано Степана Бандеру, а 11 липня 1945 р. – Ярослава Стецька. 10 липня, напередоднї свого арешту, Ярослав Стецько, на засїданні Проводу ОУН призначив тимчасовим провідником Миколу Лебедя. На І Конференції ОУН в кінцї вересня на початку жовтня відбувся конфлїкт між Іваном Климівим "Легендою" і рештою членами Проводу ОУН. Іван Климів наполягав на бойових дїях проти нїмцїв, як загарбників, а решта (особливо урядуючий провідник Микола Лебедь) вважали, що не варто протистояти нїмцям (історія доказала, що вони помилялися). Конфлїкт дійшов до того, що Климіва "Легенду" було посаджено під домашнїй арешт, а посаду провідника ОУН на ЗУЗ зайняв Микола Лебедь, якого у серпнї 1943 р. змінив Роман Кравчук. Пісьля переговорів, Климіва "Легенду" було переведено на посаду орґанїзаційного референта, а в кінцї 1942 р. він обійняв посаду бойового референта. В груднї 1942 р. у Львові скликано ІІ Конференцію ОУН, яка мала розглянути звіт Проводу про роботу по формуваннї військових сил ОУН ( так-як на Волинї вже існували частини Української Повстанчої Армії, які виникли самостійно і їх необхідно було узаконити). 4 грудня 1942 р. нїмцї провели у Львові широкомасштабну облаву, під час якої схопили 18 активістів ОУН в т.ч. 3-х членів Проводу ОУН(б): Івана Климіва ("Легенду"), Ярослава Старуха ("Синїй", "Стяг") і Дмитра Грицая ("Дуб", "Перебийніс"). Допитом Івана Климіва зайнявся особисто "спеціялїст" ґештапо садист-деґенерат Віллї Вірзїнґ, походження якого було з москвинсько-сатанинських земель. На допитах Іван Климів "Легенда", зневажливо дивлячись на своїх катів казав: "Я звуся Климів-Легенда і більше нїчого не скажу. Ви, бандити, окупували Україну і грабуєте – тому з вами говорити не буду". Розлючені вороги забили "Легенду" до смертї на допитї. Так пішов з життя Великий Українець Дух якого підтримує нас досї в нашій борнї за Незалежну Україну.

Підготував житель с. Загір'я Мирослав Скочилїс.