Дебелий, здоровий, як бик ректор Податкової академії Петро Мельник, котрий іще не так давно намагався на руках винести з виборчої дільниці в Обухові Київської області народного депутата України Ірину Геращенку, всяко сприяючи порушенню виборчого законодавства, в одну мить опинився на інвалідному візку, лишень упіймали його за руки при отриманні хабара.  Дві доби соває ногами і закочує очі, лиш тільки треба стати йому перед суддею для прийняття запобіжного заходу, лікарі приватної клініки піднімають шум: пацієнтові погано, він потребує негайної медичної допомоги.

Звісно, що співчуття, великодушність, повага потрібна й до тих, хто в силу певних обставин опинилися по ту сторону закону. Але, їй-право, ситуація з інвалідним візком це вже явний анахронізм. Щось подібне ми вже проходили. Чи не так? Пригадайте бодай героїчні дні початку 2008 року. Один молодець тоді успішно картинно пересів до інвалідного візка, і той, до речі, успішно тоді викотив його на свободу. Освіжіть пам'ять тими буремними подіями, будь ласка, тут.

Іще одна велика актриса сучасності тримає Феміду в облуді уже роками. Просто не бажає і не їде до суду. І візок подають, і карету. Нічого не допомагає. Спектакль, за яким спостерігає замало не весь світ, триває другий рік, і, схоже, цій виставі кінця-краю не видно…

Знаєте, з цього тупика, на моє щире переконання, є два логічних виходи.

Перший: посадити в інвалідний візок саму Феміду і відвести її на ремонт, іще краще всього - на переплавку. Бо така, одноока, вона лише калічить суспільство, проявляючи дивну поблажливість до товстосумів і акторів з інвалідних екіпажів…

Другий: замовити багато інвалідних візків (скинутись на це народом, чи взяти кошти з держбюджету) і посадити в них всіх липкоруких, хабарників, злодіїв. Але раз і назавжди, але не так, як із попереднім нашим героєм приключилося. Можливо, тоді б стало легше стали жити всім…