В Україні дві біди: тушки і титушки
Як відомо, в Росії дві біди: дурні і дороги. Сучасною мовою з урахуванням політкоректності це має звучати так: люди з особливими розумовими потребами та інфраструктура.
А в нинішній Україні найбільшими бідами стали тушки і титушки. Тобто, продажні політики і бандити.
Тушки сидять у парламенті і торгуються за увесь світ, хоча ціна їм — щербата копійка.
Титушки виходять на дороги з кастетами, кийками, вогнепалами, а то і просто з кулаками. Вони ладні мочити усіх, за кого заплатять тушки.
Тому між тушками і титушками існує постійний зв'язок. Вони не можуть прожити одне без одного. Якщо зникнуть тушки, що робитимуть титушки? Пропадуть, як сірко в базарі.
З іншого боку, і тушкам потрібні титушки, аби народ не переймався усякою гидотою типу свободи мирних зібрань чи прав людини. Отже, перефразовуючи класика, можна сказати з упевненістю, що тушки і титушки — це брати-близнюки. Залишається вияснити, хто із них цінніший для влади?









