Не вірю, що люди не мають часу на читання. Звісно, різне трапляється, та все ж. Читати можна в транспорті. По-перше, книжку ви вже й так взяли. По-друге, їхати просто так нудно. Ну і, по-третє, не слухати ж, що Валя розказує Свєті, як посварилася з чоловіком? Тобто діватися нікуди, і ви читаєте. До того ж, виявляється, так можна привернути увагу чоловіків:) (Чи воно вам треба, самі вирішуйте).

Не так давно в маршрутці дочитувала біографію Стіва Джобса Айзексона. Раптом над вухом: "А Джобс вам не заважкий?" – чую від симпатичного чоловіка років 30-ти з айфоном в руках.

Наступного дня їду з "Summer and The City" Бушнелл у рожевій обкладинці. Ніхто не звертає уваги. Через тиждень читаю "Кузькіну мать" Суворова. Жінки не реагують, чоловіки поглядають скоса. Чи то назва заінтригувала, чи дійсно знають про що там. Наступна книжка – "Пірати" Вілбура Сміта з чоловіком із штурмовою гвинтівкою на обкладинці. Знову ловлю зацікавлені погляди чоловіків. Коли читала "Як насправді працює Apple", зустріла того само чоловіка років 30-ти.

– Ви в Apple мрієте працювати? – звертається, як до давньої знайомої.

– Просто багато читаю. Різного.

– Або хочете привернути увагу чоловіків. – Німе питання в моїх очах. – Типу ви інтелектуалка.

– ???

– Невідповідність образу. Хто повірить, що дівчина на дванадцятисантиметрових підборах (як він визначив?) і з третім розміром грудей справді читає товстелезну біографію Джобса і нудну історію розвитку компанії?!

Далі пішли фрази, як у випускників школи пікапу. Довелося вийти раніше. Ага, і тупати до роботи на дванадцятисантиметрових каблуках ще дві зупинки.

Цікаво, які ще диваки трапляться на маршруті дім-робота? У планах – підручник з міжнародного менеджменту, Котлер, "Історія з грифом "Секретно", короткі шорти, обтягуючі сукні-футляри і глибокі декольте.

P.S. Раптом хтось читав попередній запис "Чоловіки не пробачають" – сесію я здала. У сучасній системі освіти все по-чесному: викладачі читають з айпадів, студенти списують з айфонів.