Дмитро Корнійчук
Журналіст, історик Вважаю, що ми маємо вчитися на своїх історичних помилках
14.05.2013
4074
1

Безкоштовні ЗМІ в Україні: друге дихання

У XXI сторіччі, в епоху масового поширення  Інтернету, інформація  рухається із такою швидкістю, про яку раніше тільки мріяли. Колись традиційні друковані ЗМІ та телебачення втрачають свою актуальність у якості інформаційного носія суспільства. Оскільки пересічний громадянин дізнається щодо тих чи інших події у лічені хвилини – з сайтів новин. Постає логічне питання: чому тоді люди, купуючи газети,  повинні платити свої кровні кошти за застарілу вчорашню інформацію?

Якщо аналізувати тенденції у світі,  друковані платні ЗМІ поступово вмирають. Багато відомих світових брендів перейшли  жити до  Інтернету як онлайн-видання. І серед власників ЗМІ найактуальніша дискусія полягає  у наступному риторичному питанні: чи робити платним контент на сайтах новин чи ні? Зокрема, платний доступ вже запровадили англійські The Times, The Sun, американська Washington Post та інші.

Але це процеси у західних країнах, де Інтернет  поширений у кожному куточку. Також треба враховувати ментальність європейців та американців, які звикли платити за інформацію  - та можуть собі це дозволити.

Дещо інша ситуація склалася в Україні.

Ринок друкованих ЗМІ демонструє активну тенденцію до зменшення. З 2008 року, коли почалася економічна криза, закрилося ряд відомих видань. Як щоденних, так  й аналітичних тижневиків. Інші були змушені збільшити ціну, що відразу скоротило тираж видань. Звісно, неабияку роль у зменшенні інтересу суспільства до традиційних ЗМІ також  зіграло подальше поширення кількості користувачів Інтернету. І бажання активного прошаку суспільства оперативно отримувати інформацію.

Треба говорити відверто: головною проблемою  ЗМІ, особливо щоденних, стала відсутність ексклюзивного контенту. Тобто, українці, купуючи газети, бачать  ті ж самі новини, що прочитали в Інтернеті ще вчора. Тільки переписані іншими словами.

Останнім часом в країні запускаються нові друковані платні ЗМІ. Зокрема, щоденні газети "Капитал" та "Взгляд". Але експерти прекрасно розуміють, що це дотаційні видання.  Які, скоріш всього, зможуть існувати тільки при наявності впливових фінансових та політичних спонсорів. Не говорячи вже про великий сумнів щодо іх цікавості для пересічного українця.

З іншого боку, в Україні охоплені Інтернетом тільки великі міста. Невеличкі містечка та села користуються традиційними друкованими засобами інформації. Якщо, звичайно, вони туди потрапляють.  Якщо ж говорити про великі міста, то люди середнього та похилого віку являються певними консерваторами у своїх уподобаннях. Тому мають схильність все ж віддавати перевагу друкованим засобам  інформації.  Але, враховуючи зависоку ціну, багато українців були змушені відмовитися від щоденних газет.

Який вихід із ситуації, коли запит на інформацію є, але донести її до значної кількості суспільства важко?  Безкоштовні щоденні друковані газети.

Цікаво, що безкоштовні ЗМІ мають усі шанси набути популярність саме в Україні.

По-перше, перед кризою деякий час існували проекти безкоштовних газет, які розходилися у Києві багатотисячними екземплярами. Що красномовно продемонструвало запит на цей вид ЗМІ у населення.

По-друге, наша ментальність за багато років орієнтована на отримання усього безкоштовного. На відміну від мешканців західних країн. Саме тому аналогічний експеримент, який намагався проводити в Англії російський олігарх Лебедєв, який купил газету Evening Standard та зробив безкоштовною, навряд чи можна визнати успішним.

По-третє, великий тираж безкоштовного видання гарантує інтерес з боку широкого кола рекламодавців, які вже відходять від розміщення реклами у спеціалізованих ЗМІ.

Також безкоштовні ЗМІ мають велику додаткову потенційну перспективу, якщо власники українських інтернет-сайтів вирішать йти у руслі світових тенденцій та зробити платним доступ до новин.

Звісно, безкоштовне ЗМІ не повинно виконувати роль роздруківки новин із Інтернету, поважаючи свого читача. Повинно мати свій ексклюзивний контент. Враховуючи, що безкоштовні газеті читають здебільшого у метро та громадському транспорті  за 10-15 хвилин, тексти повинні бути неважкими для сприйняття, інформативними, мати велику кількість відповідних ілюстрацій та інфографіки.

По суті, безкоштовне ЗМІ – це така ж повноцінна інформаційна щоденна газета з однією приємною для гаманця споживача відмінністю – розповсюджується безкоштовно.

Тому знаковою подією є те, що 14 травня на українському ринку з'явилась перша після кризи безкоштовна суспільно-політична газета "Вести", яку заснував колишній головній редактор "Сегодня" Ігор Гужва.  Як показав перший номер видання, воно поки що відповідає усім зазначеним вище критеріям якісного безкоштовного контенту. Чи сприйме газету читач – покаже час.

Як на мене, суспільна важливість безкоштовних видань полягає у певній протидії цензурі та монополії на інформацію. Адже, як ми бачимо в Україні, чим менше друкованих ЗМІ залишається – тим легше їх власникам координувати інформаційні політику. Безкоштовні ЗМІ, як залежні лише від попиту аудиторії, повинні подавати об'єктивну інформацію заради свого виживання. Інакше знайдуть своє почесне місце у найближчому смітнику…

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Юлія Дукач Аналітикиня проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України
Олег Романчук Публіцист
Володимир Ярославський Шеф і керуючий партнер ресторану "Lucky"