ПИЛИП ОРЛИК Пилип Орлик народився 11 жовтня 1672 р. на білоруській землї в селї Касута Ошмянського повіту Віленського воєводства Великого князівства Литовського в шляхет-ській чесько-білорусько-литовській родинї. Пращур Пилипа Орлика – барон Орлик покинув Чехію (а точнїше Моравію) і перебрався до Великого князївства Литовського. Батько Пилипа – Степан загинув у 1673 роцї в битві з турками під Хотином. На початку 90-х років сїм'я переїзджає до Києва. П. Орлик в 1694 р. закінчує Києво-Могилянську академію і поступає на службу в канцелярію київського православного мит-рополита. В цей час відбувається його дебют як поета. Він пише вірші (латиною) де прос -лавляє перемоги Мазепи у війні з турками. Тодї П. Орлика приймать до кола української елїти. Орлик одружується з донькою полковника Павла Гецика – Ганною. Переходить на службу до Ґенеральної військової канцелярії. Швидко посувається щаблями службової ка-р'єри і стає Ґенеральним писарем, другою пісьля Гетьмана посадовою особою. Зближу-ється з гетьманом Мазепою. Стає його "правою рукою". (Гетьман Мазепа стає хресним батьком сина Орлика – Григора.) Щоб краще зрозуміти тогочасну епоху і її особливостї, необхідно зробити екскурс в історію: в 1387 р Галичина була остаточно приєднана до Польщі. Київ був під гнїтом мон-голо-татарської Орди (осїдок якої був в Сараї – тепер Волгоград) і втратив своє полїтичне значення. На початку ХІV столїття Литва об'єднується в могутню державу і під проводом Ге-диміна приєднує українські землї. Його син Ольгерд завершує справу батька. Так виникає Литовсько-Волинське князївство. Литовські князї не порушували укладу життя на приєднаних землях, вони не руй-нували навіть удїльної системи, щонайбільше садили своїх князїв. Але відбулася полїтична унїя Литви з Польщею і в кінцї ХІV ст.. Україна роздїлена між Польщею і Московією (куди перебралась ординська аристократія з Сараю). Повстання Богдана Хмельницького в 1648 р. переросло в визвольну війну і побудову Української держави. Гетьман Богдан створив (відновив) наново Українську державу і всї її складові. Україна не тільки усьпішно воювала за своє визволення, але й активно прово-дила внутрішню і зовнїшню полїтику. По смертї гетьмана Хмельницького його справу продовжив гетьман Виговський, який 16 вересня 1658 р. заключив тактат про унїю Ук-раїни з Польщею та Литвою. Чим анулював Переяславську угоду 1654 р. Гетьман Мазепа продовжив їх справу, активну участь у якій взяв Пилип Орлик. Він вів потаємну переписку Гетьмана, розробляв інструкції і проєкти договорів. П. Орлик пережив з Гетьманом "анатему", яку було наложено митрополитом Феофа- ном Прокоповичем в Глухові 9 листопада 1708 р. після зустрічі гетьмана Мазепи з коро-лем Карлом 12 в с. Гірки 28 жовтня 1708 р. Чув як в церквах по всїй Україні проклинали "зрадника" -гетьмана Мазепу. Бачив як боячись божого прокляття козаки втїкали до "пра-вославного" Петра І і під час бою під Полтавою їх залишилося менше тисячі, а з москви-ном, проти свого Гетьмана, воювало 20 тис. козаків. Але він завжди був вірним помічни-ком Гетьмана і як Виговський продовжив справу Хмельницького, Орлик продовжував справу Мазепи, яка була і його кровною справою, до останнїх днїв життя. Пісьля смертї гетьмана Мазепи, 5 квітня 1710 р. П. Орлика обрано гетьманом. Одра-зу пісьля виборів між гетьманом Орликом та козацькою старшиною було укладено угоду під назвою "Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького". Це була перша Конституція яка, набагато випередивши час, відіграла величезну роль у розвитку сьвітової полїтичної думки. Вона стала зразком для написання Конституцій. ЇЇ творення було ко-лективним і в ньому брали участь: кошовий отаман – Кость Гордієнко і старшина. Конституція проголошувала територіяльну цїліснїсть, незалежність, полїтико-пра –вовий статус Запорізької Січі…Та найбільшим досягненням Конституції стала написана в 6-й статї законодавча норма колективного ухвалення рішень через голосування на представницькому органї влади – "публїчних Радах, які мали збиратися тричі на рік. Рада вибирала Гетьмана, генеральну старшину та полковників, могла за згодою Гетьмана позбавити влади будь якого посадовця. Отже це в Українї була перша у сьвітї демократична держава і демократія пішла у сьвіт з України, а не навпаки. Гетьман Орлик взявся відвойовувати Україну в москвинів. Так влїтку 1711 р. він в союзї з турецьким султаном, воюючи на р. Прут, розбиває військо Петра І. А сам цар, біля містечка Станілештї, попадає в полон до татарського візиря. Віце-канцлер П. Шафіров за круглу суму викупив царя. Султан Ахмет-3, дізнавшись про це, наказав відрубати візирю голову. А цар Петро І, віддавши туркам Азов, мусїв "прорубувати вікно в Європу" вою -ючи з дрібними племенами на півночі. А гетьман Орлик через неможливість вести подаль-шу боротьбу від'їзджає до Стокгольма. І з того часу починається його життя-боротьба в еміґрації. Його син Григір Орлик (в його честь названо аеропорт Орлі) стає визначним державним і військовим дїячем Франції. Був щирим патріотом України. Помер гетьман Орлик 24 травня 1742 р. в Ясах. Після себе залишив велику лїтературну і полїтичну спадщину (понад 2.000 сторінок щоденника), яка досї не вивчена. Надхненні духом Мазепи українцї створили у 1914 р.формацію Українських Сїчових Стрільцїв, яка усьпішно воювала за Україну, особливо Київські Сїчові Стрільцї які були зав'язані в 1918 р. з полонених москалями УССів і стали ґвардією УНР. Пам'ять про вірного сина України – гатьмана Пилипа Орлика вічно житиме в серцях українцїв. Підготував житель с. Загір'я Мирослав Скочиліс.