Любов програючи - перемагає...

7 років тому почалось те,що зараз я називаю щасливим подружжям. Навчалась я в коледжі, вже 2 курс, 16 років, доросла здавалось на той час. І зустрівся мені хлопчик, старший за мене на 1 рік, і все ходив такий моднявий :) Очі дівочі світились від щастя , подобався дуже. Познайомились в такий спосіб, що аж смішно :) Подругу свою підіслала до нього, і вона йому передала що я хочу з ним познайомитись, а він не знав чия вона подруга, ну і послав її, в прямому сенсі цього слова. Але якось потім він зауважив шо вона зі мною гуляє, і по його словам ледь не впав :) Як все для нього стало пречудово,пожалів що послав :) Як стало відомо вже потім я йому теж подобалась, але сміливості ніхто з нас не набрався перший, хоча подруга була саме тим кроком сміливості і пофігізму. Почали ми зустрічатись, ходили на теніс, перші поцілунки ...ах любов здавалось би. Але хіба це могло бути на довго в такому то віці. Розійшлись після довгих прогулянок в загальному взятих днів так з 12. А залицяльник то мій був розбишака, пішов з навчання щоб мене не бачити, та й пропав безвісти. Я і не цікавилась, пройшло 5 років, на той момент я вже навчалась закордоном, було цікаво але не могла я найти того єдиного, якось всі не такі мені були, я натура вреднюча, з характером, все мені не так завжди. І скажу я вам що наш всевідомий Вконтаке робить дива на самому то ділі. Писав все до мене десь рік незнайомець, і не признавався звідки він, чи знайомі чи ні, спілкувались про все на світі, було легко і ні до чого не змушувало те спілкування. Але якось так вийшло що друзі його ( наші спільні як було наспарвді) здали його, передали мені привіт від нього і проговрились про його прізвище, в мене був шок, це був він, той самий залицяльник розбишака з коледжу :) Після цього домовились зустрітись, я приїхала з навчання, домовились на 06 листопада ( це був 2011р). Зустрілись, паніка, слів на початку не було, але пізніше не могли наговоритись, це була неймовірна зустріч, яка перевернула наше життя повінстю. Мабудь любов наша була ще тоді давно, але вона зробила правильний, свій перший крок, вона відступила щоб повернутись, щоб вберегтись, ми ж тоді були ще зелені, ось так вона програла щоб перемогти. І після зустрічі через не цілих 2 місяці ми вирішили одружитись, датовано було 06.08.2011 р наше одруження. Нема більшого щастя, як витримана часом любов, яка плекає нас щодня, довіряє і вміє чекати.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

3

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Юлія Дукач Аналітикиня проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України
Олег Романчук Публіцист
Володимир Ярославський Шеф і керуючий партнер ресторану "Lucky"