"Одне слово, людство перебувало тоді на порозі того жахливого знецінення слова" (Г. Гессе "Гра в бісер")

Отже, поговоримо про "авторитетні рецензії" від нечитальників. Останнім часом не на жарт розгоряються дискусії чи то навкололітературні, чи то навколополітичні. Усе тут перемішано, і у подачі інформації свідомо плутають літературу політичну (до якої цілковито можна віднести ті ж "Записки українського самасшедшого" Ліни Костенко) і літературу, написану політиками (а це може бути як презентація програми політичної, так і суто мистецький твір). Чи ж на користь читачам отака плутанина у визначеннях?

Нещодавно в ефірі "5 каналу" прозвучала теза про те, що загальний рівень культури і, відповідно, вимог нашого суспільства перебуває на досить низькому рівні, а з цього й усі проблеми. Хтось на такий закид звично образився і вкотре повторив, що "риба гниє з голови", але краще проаналізувати усе.

Так от, зокрема у інформаційному джерелі Gazeta.ua виникла своєрідна мода подавати "рецензії" на книжки від безпосередньо розповсюджувачів товару, та ще й тих, що "не подужали" ті твори прочитати. Щоб не ходити далеко за прикладами, згадаймо статті О. Худояр http://gazeta.ua/articles/politics-newspaper/_nataliya-savchuk-ne-prodala-zhodnoji-knizhki-ganni-german/425886 та цілої трійці авторів сьогоднішньої публікації http://gazeta.ua/articles/people-newspaper/_yanukovicha-kupiti-nemozhlivo/432294

Як людина, що досить часто ходить по книгарнях та книжкових розкладках, теж часто спілкуюся із книготорговцями, але поважаю людей толерантних і фахових, а не тих, що у вищезгаданих публікаціях "примружують очі і йдуть геть", чи "насуплюють брови" і навіть "підвищують тон" (це вже тут: http://gazeta.ua/articles/culture/_knigu-yanukovicha-poradili-shukati-v-koloniyah/432121 ). Якщо ми говоримо про демократію, то повинні нарешті навчитися поважати думку та погляди іншої людини, а не продовжувати "крокувати лавами" невідомо куди.

То що пропонують покіпцям купити продавці літератури? Чи то вони насправді настільки глибоко зачиталися творами Сьорена К'єркегора та Германа Гессе, що після цього їм книга Ганни Герман "купи не тримається" саме через постмодерністичну бріколажевість твору? Можу сказати, що мені ледь не постійно пропонують купити книжки Лади Лузіної. Не обговорюватиму смаки чи просто комерційну спрямованість тих порадників, бо питання комерції іще можу зрозуміти. А от непрофесійності не сприймаю. Бо ж справді мусимо бути вимогливими, і до себе в тому числі. Не має права людина, не знайома з товаром, висловлювати свою думку про нього. Не маємо права нефаховість підміняти гонитвою за сенсаціями. "Задзеркалля" нашого овиду утворює викривлена інформація, подана на непрофесійному рівні.

Щоб не повторюватися, стосовно книги Ганни Герман погляд літературознавця висловлювала, зокрема, у таких публікаціях: http://gazeta.ua/blog/1352/i-znovu-pro-chervonu-atlantidu-ganni-german , http://blogs.korrespondent.net/users/blog/lulong/a62873#CMNT_ANCHOR_968185

Будьмо об'єктивними та робімо свою справу фахово.