ВТРАТА ДРУГОГО ШАНСА. (Думки сiрої галицької мишi.)

Втрата "першого росiйського шанса" - то знищення соцiальної, державної i правової системи Новгородчини й Псковщини. Але роси отримали ще й другий шанс! Справдi, й його про***ли.

Оцим другим шансом була можливiсть обрання на посаду росiйського монарха крулевича Владислава, сина круля Речi Посполитої Сiгiзмунда. Отака можливiсть виникла у початку ХVII столiття, коли серед Рюриковичiв не знайшлося жодного нащадка. Чим усе закiнчилося, це вiдомо кожному: вiйною, у котрiй вiйсько кондових патрiотiв Мiнiна й Пожарського "звiльнило Москву вiд ляхiв".

Iсторики старанно називають тодiшньох супротивникiв Мiнiна-Пожарського "ляхами", "поляками". Але, це - зовсiм не точно. Державою, котрiй протиистояли кондовi сили Росiї, була не "Польща", а Рiч Посполита. У тi часи - найголовнiша держава слов'ян. Населення Речi складалося з полякiв, українцiв, бiлорусiв литовцiв. При цьому чисельнiсть полякiв i українцiв була приблизно однаковою. А якщо врахувати, що бiлоруси спiлкувалися (як i зараз спiлкуються) дiалектом української мови, можна зробити висновок: українцi сумiсно з бiлорусами складали бiльшiсть населення Речi.

Рiч Посполита не була найкращею європейською державою. Враховуючи реалiї ХVII столiття, найкращими державами треба вважати Голандiю й Англiю, найгiршею - Iспанiю. Рiч Посполита - це дещо "середненьке". Але навiть європейська держава зi статусом "нижче середньої" мала багато переваг у порiвняннi зi "схiдною деспотiєю". Наведу лише один приклад: мiста України, якi перебували "пiд владою польських загарбникiв" (це - улюблене визначення росiйських iсторикiв) мали Магдебургськi Статути. Це - акти мiської автономiї. (Назва походить вiд iменi нiмецького мiста Магдебурга, чий Статут тодi вважали зразком.) Невже мали дещо подiбне росiйськi мiста?

Завдяки обєднаннi з Литвою (ХIII столiття), а потiм - створеннi Речi Посполитої, землi сучасної Центральної України спромiглися майже не пiзнати того, що тепер звуть "татаро-монгольським iгом". А тому - й не отримати систему "схiдної деспотiї" у ролi зразку державного правлiння.

Окремо треба сказати про Галичину й Волинь. Але про них - далi.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

8

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Юлія Дукач Аналітикиня проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України
Олег Романчук Публіцист
Володимир Ярославський Шеф і керуючий партнер ресторану "Lucky"