Що було б, якби...?

Прочитав оце роздуми Андрія Ніцоя та й думаю: "Не той тепер Миргород"... І нічого з оцим, пане Андрію не вдієш. Не ті сьогодні вчителі, не ті лікарі, не ті інженери, і взагалі так звана інтелігенція не та. За фаховість говорити не стану, бо ж і серед молодих педагогів, і серед лікарів є розумні, наполегливі з серйозним багажем знань спеціалісти, але інтелігентів серед них обмаль. І це - найгірше, бо авторитетний педагог, лікар, інженер, юрист без світогляду інтелігента є звичайним пристосуванцем і використовує свій авторитет тільки для власної вигоди, не зважаючи на те, як і чим живе його народ. Такий тип не переймається тим, чим переймалася інтелігенція кінця дев'ятнадцятого, початку двадцятого століття. Його не хвилює те, що буде з його державою, з його мовою, культурою, наукою. Його хвилює те, що є для нього і його сім'ї найнагальнішим: їжа, одяг, житло, робота, відпочинок (розваги), а оскільки робота є джерелом для отримання усього перерахованого вище, то й тримається оцей формальний інтелігент своєї роботи як вош кожуха. А робота ця, зазвичай, у бюджетн6ій сфері, котру жорстко контролює влада. Щось проти пікнеш - знайдуть за годину для звільнення причину. Оце і є зачароване коло бюджетника: мовчу, бо боюся щоб не звільнили, а мені за це ще міцніше гайку закручують, бо ж мовчу. Аби не забував хто в хаті господар. Цим, і тільки цим пояснюється сьогоднішнє "мовчання ягнят" - української бюджетної інтелігенції і стосовно "мовного" закону, і стосовно дій сьогоднішньої влади загалом. Чи є вихід з зачарованого кола, запитаєте? Відповім: є. Але дуже не простий. Пам'ятаєте у Висоцього: "Настоящих буйных мало - вот и нету вожаков". Аби коло розірвалося і інтелігенція прокинулася од свого летаргічного сну - потрібні жертви на кшталт Луценка. Потрібна людина, котра готова на все, аби розбудити "бюджетне" суспільство. Повірте, воно чималеньке. Його завжди дуже вміло використовувала і досі використовує влада. А воно ж самодостатнє, але давно забуло про це.  А якби згадало? Якби встало з колін? Якби випрямилося на весь свій мільйонний (а може й більше) зріст. Якби вийшло на вулиці, майдани в селах містечках і містах і сказало: цю владу геть!!! Якби показало приклад усьому народу України що тільки він, народ, у своїй хаті господар, ото була б ІНТЕЛІГЕНЦІЯ, а поки що ... Не знаю, чи знайдеться така людина в Україні, але цікаво що було б якби...