ТойХтоПройшовКрізьВогонь: і мої 2 слова
Український фільм українського режисера, знятий без залучення іноземних коштів.
Фільм, який молодь дивиться у кінотеатрах. Незважаючи на те, що квитки на нього — в таку саму ціну, як і на "Шерлока Холмса" :) По-моєму, це — досягнення. По-моєму, це — прорив.
За 2 тижні в кінотеатрах країни фільм встигли подивитися майже 16 тис. українців. І впевнена, що майже усі ці 16 тисяч були вражені! Бо фільм справді цікавий, захоплюючий і взагалі неперевершений, як на сучасне українське кіно.
Сюжет заснований на реальних подіях, тому він вже не може не зачепити :) У ньому присутня і любов, і дружба, і зрада, і сміливість, і відданість, і надія, і страх.
Фільм захоплюючий і динамічний. Він затягує і "тримає" до останнього кадру. Хороша зйомка, потужна музика "ДахиБрахи", прекрасні актори (було особливо приємно зненацька побачити там братів Капранових).
Дуже органічно вплетений історичний образ козаків-характерників. Тішить виконання малими індіанцями української народної пісні "Била мене мати березовим прутом.." :) І взагалі тема мови дуже глибока і важлива у фільмі. Тут звучить і українська, і російська, і татарська, і англійська, й німецька. У фільмі багато гумору — якісного і влучного.
Звісно, кіно не без огріхів. Так трохи знуджували картини радянщини. Іноді важливим поворотам сюжету було присвячено лише по 2-3 кадри. Тільки раз прозвучало ім'я ТойХтоПройшовКрізьВогонь, хоч очікувалося, що саме навколо нього й розвиватиметься сюжет.
Але це все речі другорядні. Головне, що фільм вийшов і вийшов успішним! :)
Шкода, що у трейлер не увійшла фраза, яка багато чого перевернула в мені: "Індіанці кажуть, що щастя ділиться на 2 половини. І лише тоді, коли людина розуміє, що її минуле було щасливим, починається друга половина щастя. І чим швидше людина це усвідомить, тим більшою буде та друга половина" :) Я переказала цю фразу не дуже дослівно, тому її краще почути. Навіть заради неї одної варто подивитись весь фільм! ;)
