Рештки 215 дітей знайшли на території колишньої школи-інтернату для індіанців у канадському місті Камлупс. Провести розкопки вимагала громада корінних жителів. Тіла виявили георадаром.
— За попередніми висновками, ці смерті адміністрація не документувала, — каже голова місцевої громади Розанна Казимір. — Не звітували й нічого не пояснювали. Деяким малюкам не було й 3 років.
Школа-інтернат для індіанців у Камлупсі працювала у 1890–1978 роках. Була найбільша в Канаді. Одночасно тут перебували близько 500 вихованців.
Із 1863-го по 1998-й понад 150 тис. дітей індіанців примусово забрали з родин у такі школи, щоб інтегрувати в канадське суспільство. Вони підпорядковувалися уряду та католицькій церкві. Учням не дозволяли розмовляти рідною мовою, дотримуватися своїх звичаїв. У багатьох закладах практикували фізичні покарання.
— Мати не хотіла нас віддавати, — розповідає 63-річна Яйна Філіпс із Торонто. — Забрали мене й старшу сестру. Мені було 3,5. Чотири роки провела в інтернаті в Камлупсі. Потім перевели в інший. Із сестрою втратила зв'язок. Ми знайшли одна одну вже повнолітніми. З матір'ю майже не мала емоційного контакту. Їй боліло втрачене материнство. А я назавжди залишилася 3-річною дівчинкою, яку вночі примусили стояти на колінах на холодній підлозі. Бо впісялася і кликала маму. Не маю відчуття захищеності й безпеки. Якщо мене щось лякає чи різко будить, досі проказую псалми, які примушували промовляти серед ночі за непослух. Боюся черниць на вулиці. Не пам'ятаю, щоб вони були жорстокі в інтернаті. Але мені потрібна була мати, а не чужі суворі жінки. Сестра відроджує культуру племені. Вона змогла пронести це в собі. А я всюди чужа.
2008-го уряд Канади офіційно вибачився за таку практику. Її назвали культурним геноцидом. За останніми даними, в інтернатах для індіанців померли 4,1 тис. дітей.
8 
35413
Коментарі