Ексклюзиви
Середа, 29 серпня 2007 17:13

Президентом Туреччини став ісламіст Абдула Ґюль

Автор: фото: REUTERS/Umit Bektas
  Новий президент Туреччини Абдула Ґюль (тоді ще міністр закордонних справ) із на 15 років молодшою дружиною Хайрюннісою Ґюль під час економічного форуму в Давосі 2003 року. Вони побралися, коли дівчині було 16 років. Нині подружжя виховує двох синів і донь
Новий президент Туреччини Абдула Ґюль (тоді ще міністр закордонних справ) із на 15 років молодшою дружиною Хайрюннісою Ґюль під час економічного форуму в Давосі 2003 року. Вони побралися, коли дівчині було 16 років. Нині подружжя виховує двох синів і донь

Із вівторка у 71 млн жителів Туреччини вперше за останні 60 років буде президент-ісламіст. 56-річний Абдула Ґюль належить до панівної Партії справедливості та розвитку. Останні півстоліття народ ніколи не довіряв владу ісламістам, оскільки боявся введення в країні релігійних законів — шаріату.

Турецькі політики розподілені на три групи: соціалісти, націоналісти та ісламісти. Виборці перших не ходять до мечетей, вживають алкоголь і при кожній нагоді їздять на Захід. Прихильники націоналістів ненавидять політику США і курдів, мріють про сильну і незалежну Туреччину й виступають категорично проти вступу до ЄС. Ісламісти мають ненавидіти Європу, прагнути зближення з Іраном, забороняти вживання алкоголю і суворо карати за подружню зраду.

2002 року саме ісламістська Партія справедливості та розвитку перемогла на виборах. Прем"єром став її лідер Тайіп Ердоґан, 53 роки.

99% жителів Туреччини є мусульманами, хоча країна офіційно відділяє релігію від влади. Закон забороняє політикам говорити про свої духовні переконання. Релігійні лідери не мають права створювати партії чи відкривати свої школи.

Напередодні президентських виборів прем"єр Ердоґан заявив, що висуватиме кандидатом у президенти члена своєї партії Абдулу Ґюля. Тоді військові пригрозили переворотом.

У Туреччині президента обирають раз на сім років депутати Великої Національної Асамблеї — законодавчого органу держави. Тобто за підтримки більшості у своїй партії Абдула Ґюль без проблем став би головою держави. Напередодні виборів командувач Військових сил Туреччини попередив, що армія не прийме зближення держави та релігії. З 1923 року військові скинули чотири уряди.

Нового голову держави мали обрати ще в травні. Але тоді опозиція в парламенті не прийшла на вибори. Без неї результати голосування не були б законними. На вулицях Стамбула та інших великих міст близько 2 млн прихильників світської держави влаштували масові мітинги та демонстрації.

Протест підтримали світські ділові кола. У державі виникла політична криза. Довелося розпустити парламент і провести дострокові вибори. 22 липня за Партію справедливості та розвитку вдруге проголосувала більшість турків. Ісламісти знову сформували парламентську більшість. Їм сьогодні належить 341 з 550 місць. У вівторок за Абдулу Ґюля проголосувала абсолютна більшість — 339 депутатів.

За правління прем"єра Ердоґана Тучеччина успішно налагодила співпрацю з Європою. Країна стала претендентом на вступ до ЄС. Працює економіка, поліпшилася ситуація курдів і турецьких жінок. Тайіп Ердоґан повторює, що навіть не думає про встановлення в країні шаріату.

Зараз ви читаєте новину «Президентом Туреччини став ісламіст Абдула Ґюль». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода