— Навіть найкращі хірурги світу співпрацюють із злочинними угрупованнями, які торгують органами. Нелегальними донорами стають найбідніші люди. Вони змушені продавати частину себе, аби вижити, — заявила американський професор антропології Ненсі Шепер-Хаґз на конференція ООН у Відні, присвяченій нелегальній торгівлі людськими органами.

Професор заснувала громадську організацію "Органз Вотч", що вистежує нелегальних торговців серцями, нирками та легенями. Вона багато років бореться проти торгівлі людськими органами.

Точно невідомо, скільки людей продають власні органи. За інформацією "Органз Вотч", щороку в світі проводять майже 15 тис. нелегальних операцій із пересадки нирок.

— Але ці дані не відповідають реальності, — говорить Шепер-Хаґз. — Попит на органи зростає щороку. Із 1990-го по 2003 рік число легальних донорів зросло на 33 відсотки. Водночас людей, яким потрібна пересадка, стало більше у 2,5 разу. Попит настільки великий, що деякі туристичні агенції пропонують подорожі до країн, де немає проблем із донорами.

До таких держав належать Пакистан, Бразилія, Китай, Філіппіни, а також країни Східної Європи. Позачергова операція у Пакистані коштує $14 тис., у Китаї — $70 тис. Легальна операція у Китаї обійдеться у більш ніж $100 тис. У країні існують клініки, в яких можна замовити орган для пересадки. Ціни на них можна знайти в Інтернеті.

Індійський лікар Аміт Кумар торгував людськими нирками у передмісті столиці Індії Нью-Делі. Працював у приватному шпиталі. Він забирав органи у неписьменних робітників і жебраків. Частину "пацієнтів" примушував до операції, інших усипляв. Після пробудження ті дізнавалися, що залишилися без нирки. Протягом дев"яти років Кумар продав понад 500 органів. Нині він у міжнародному розшуку.

×