Ліванка Зайна Дакаш упродовж трьох років працює режисером у тюремному театрі. Її актори — крадії та вбивці, які відбувають покарання у в"язниці Румія ліванської столиці Бейрута. Тут сидять не тільки кримінальні злочинці, а й звинувачені в тероризмі.
Нині театр репетирує спектакль "12 розлючених чоловіків". У ньому йдеться про засідання журі присяжних, що має винести вердикт хлопчику, який нібито вбив свого батька.
Дакаш обрала цю п"єсу за актуальність сюжету для ув"язнених. Актори інколи змінюють свої рядки і розповідають власні історії.
— Гарні новини, синку. Я сказала судді, що ти ніколи не куриш гашиш, а тільки продаєш його! — імітуючи жіночий голос, каже ув"язнений Хавіло. Він сидить за торгівлю наркотиками. Доповіла на нього мати.
— Три роки тому, якби я міг, я би вбив свою матір. Тепер, завдяки грі в театрі, я заспокоївся. Почав багато думати. Пробачив своїй старій. Мабуть, вона хотіла, як краще, — додає Хавіло.
Ув"язнені звуть свого режисера Абу Алі. Це чоловіче ім"я. Таким чином вони підкреслюють, що вважають Дакаш не гіршою за чоловіка і рівною собі. Тюремна адміністрація нині навіть не надсилає на репетиції спектаклю охорону.
— Вона як вікно у світ для нас, вітер надії. Зайна вже стала легендою. Вона дійсно зробила щось для нас, — каже іракець Хуссейн. Він сидить за вбивство своєї дружини.
Дакаш самостійно розробила та знайшла гроші на цей проект. Ідею запозичила в одній італійській тюрмі, де подібний театр діє вже вісім років.
— Я щаслива, коли працюю з акторами у в"язниці. Тут люди справжні. Якщо зек розлючений, то він справді розлючений. А на волі люди забагато прикидаються, — каже вона.
4 
35413
Коментарі