Китайському програмістові Сяо Женю 25 років. Він закінчив Уханьський університет і переїхав зі своєю подругою-одноліткою Ханьвей до південного міста Гуанчжоу. Півроку тому чоловік втратив роботу. Відтоді щодня розсилає своє резюме компаніям у Гуанчжоу. Та поки що не отримав жодного запрошення на співбесіду.
Тим часом його співмешканка працює секретарем у невеликій юридичній компанії. Мрія закоханих — оформити кредит на житло й одружитися.
— Ми хочемо мати власне житло, але поки що моєї зарплатні ледь вистачає на продукти й ренту, — каже Ханьвей.
Для китайців важливо мати власне житло. Тому зазвичай чоловіки не одружуються, доки не мають, куди привести наречену.
29-річна Лі ЇньІнь із Гуанчжоу вийшла заміж позаторік. У цей час ціни на нерухомість у Китаї почали стрімко зростати. Молодята вирішили почекати "до ліпших часів" і тимчасово оселилися у квартирі родичів.
Утім, ціни на нерухомість навряд чи знизяться найближчим часом. Із 2006 року вони збільшилися майже втричі. За двокімнатну квартиру в Гуанчжоу, одному з найбільших міст Китаю, у середньому доведеться викласти до $90 тис.
У столиці Китаю нерухомість ще дорожча. На вторинному ринку житла двокімнатна квартира коштуватиме майже $200 тис.
Ціни у країні зростають не лише у сфері нерухомості. За рік продукти подорожчали в середньому на 25%, а свинина — на 60%. Ціни на овочі зросли вдвічі — від 60 центів до $1,5. Страждають від цього найбідніші, адже зарплатня у віддалених районах Китаю може становити $70–115.
— Рік тому на поживну вечерю для двох із м"яса, риби й овочів я витрачала 3,5 долара, тепер ледь вкладаюся в шість, — каже 30-річна Цю Лібін, менеджер інформаційних технологій із провінції Гуандун. — Моя ж зарплатня за останній рік зросла лише на п"ять відсотків.
У зарубіжних та китайських компаніях кажуть про те, що Китай незабаром втратить статус країни дешевих товарів. Деякі виробники перебазовуються до дешевших із погляду виробництва країн, зокрема до В"єтнаму та Індонезії.
Коментарі