Ексклюзиви
Вівторок, 15 жовтня 2013 00:00

"Його мучить питання, як влаштований Всесвіт"

—?Знаю Гіґґза більш ніж 40 років, — каже Кен Піч, 74 роки, колега цьогорічного нобелівського лауреата з фізики. — Над кожним дослідженням він думає довго, фундаментально. Його зав­жди хвилювало навколишнє середовище та суспільство. Гіґґза мучить питання, як влаштований Всесвіт. Над бозонами, названими на його честь, працював 20 років. Але досі скромний і не вважає себе знаменитістю. Студенти від нього в захваті. Він життєрадісний і веселий. Абсолютно не любить техніки. Листи пише ручкою на папері.

Дослідження Гіґґза — це наступний крок після винаходів Ньютона та Лейбніца в?XVII ст. Його теорію можна ставити поряд із ньютоновою теорією гравітації, теорією радіації Максвела та теорією квантової механіки Планка, — продовжує Піч. — Для науки важливе виокремлення елементарних частинок. Це крок назустріч розумінню, як влаштований космос і Всесвіт. Вважаю, що бозони, які виявив Пітер, по-перше, допоможуть дізнатися щось нове про нашу планету: як вона зародилася та що чекатиме нас у майбутньому. Більше того, ­Гіґґз не вперше надихне студентів та дослідників до нових відкриттів. Адже ми знаємо Всесвіт лише на п'ять відсотків. Дослідження на адронному колайдері збільшують ці знання ще на 25 відсотків.

— Кажуть, що андронний колайдер здатний призвести до кінця світу. Це повна нісенітниця, — каже студентка і послідовниця Гіґґза 34-річна Вікторія Мартін. — Це говорять лише люди, повністю далекі від науки, противники прогресу та знань. Так, він може утворити чорну діру, але вона буде настільки маленька, що не здатна буде поглинути планету. До того ж такі діри швидко зникають. Професор не любить надмірної уваги до себе, але його дослідження — одні з найцікавіших у фізиці за останні півстоліття.

—?Проблема була в тому, що елементарні частинки, такі як протон та нейтрон, мають масу, але ніхто не знав, як це підтвердити, — пояснює однокурсник Гіґґза 82-річний Майкл Фішер. — Останні теорії щодо елементарних частинок розроблялись ще у 1960-х. Ніхто більш за те не брався. Але ­Гіґґз, починаючи з 1948-го, запропонував теорію про існування інших, важчих частинок, які зараз і називаються "бозонами Гіґґза". Цим питанням одночасно займалися Роберт Броут із США та Франсуа Англєр із Бельгії. Вони мали однакові ідеї, опублікували їх майже одночасно. Броут помер декілька років тому. Гіґґс казав мені, що він без сумніву розділив би з ним Нобелівську нагороду.

Зараз ви читаєте новину «"Його мучить питання, як влаштований Всесвіт"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі